За період активної фази АТО, починаючи з 2014 року, особисто витягла та врятувала більше 200 поранених українських солдатів з передової.[2] Створила та тривалий час керувала медичним батальйоном «Госпітальєри», що з часу створення врятував понад 2500 поранених українських воїнів та цивільних осіб з передової.
Життєпис
Яна Зінкевич народилася 2 липня1995 року в Рівному, закінчила місцевий навчально-виховний комплекс «Колегіум»[3]. До війни готувалась до вступу до медичного університету. У 2017 році вступила до Медичної академії Дніпра[4].
5 грудня 2015 року на трасі Дніпро-Донецьк автомобіль медичного батальйону «Госпітальєри», який вів її заступник Максим Корабльов («Стрілок»), потрапив в автокатастрофу, перекинувшись 7 разів[5]. Зінкевич вилетіла з машини, дістала повний перелом хребта, параплегію, переломи половини ребер та ключиці, ушкодження внутрішніх органів, гемопневмоторакс, контузію серця та легень, провкела кілька місяців у лікарні. Після лікування має довічну інвалідність і пересувається на інвалідному візку.
Згодом Корабльов запропонував їй одружитися.[6] 27 травня 2016 року вийшла за Корабльова, зберігши своє прізвище.[7]
31 жовтня 2016 року народила доньку Богдану. У листопаді, за кілька днів після пологів, чоловік Максим Корабльов покинув сім'ю після 5 місяців шлюбу, залишивши Зінкевич з дитиною.[8] У січні 2017 року Зінкевич отримала офіційне розлучення.[9] Виховує доньку самостійно.
В серпні 2020 року посіла друге місце в списку серед найпопулярніших в соцмережах рівненських нардепів[14].
В 2023 році увійшли до щорічного рейтингу Time 100 Next, що визначає найвпливовіших людей, які змінюють майбутнє світу[15].
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ст. (1 грудня 2015 року) — «за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю»[16].
Орден «За спасіння життя» (16 березня 2016 року) — «за героїчні вчинки, дії, завдяки яким було врятовано життя людини». Перша церемонія нагородження громадською відзнакою відбулася у Тернопільському медичному університеті. Через перебування на реабілітації Яна була нагороджена заочно[17].
