бл. 2700 р. до н. е. у Стародавньому Єгипті Меріт Птах практикувала медицину при дворі фараона.[1]
2000 р. до н. е.: Аганіс, королева-лікарка Єгипту сприяла ботанічній експедиції в пошуках лікарських рослин[2].
1200 до н. е.: месопотамська виробниця парфумерії Таппуті Белатекаллім згадується в тексті клинописної таблички. Її часто вважають першим у світі задокументованим хіміком.[3]
1-го століття до н. е.: китаянка, відома лише як Фан, є найдавнішою згаданою китайською жінкою-алхіміком. Їй приписують «відкриття того, як перетворити ртуть на срібло» — можливо, хімічний процес кип'ятіння ртуті з метою отримання чистого срібного залишку з руд.[6]
1-е ст. н. е.: Марія Єврейка була серед перших алхіміків у світі[7].
бл. 355—415 рр. н. е.: Грецька вчена-астроном, математик і філософ Гіпатія стала відомою освітянкою і коментаторкою наук[8].
бл. 975 р.н. е.: китайська вчена-алхімік Кенг Сянь-Сенг (Keng Hsien-Seng) працювала при імператорському дворі, переганяючи парфуми, використовувала ранню форму процесу Сокслета для вилучення камфори у спирт, і отримала визнання за свою майстерність у використанні ртуті для вилучення срібла з руд.[6][10]
1561: італійська алхімік Ізабелла Кортезе[en] опублікувала популярну книгу «Таємниці дами Ізабелли Кортезе» (The Secrets of Lady Isabella Cortese). Ця робота включала рецепти лікарських засобів, дистильованих масел і косметики, і була єдиною книгою, виданою жінкою-алхімікинею у 16 столітті.[19]
1572: Італійська ботанік Лоредана Марчелло померла від чуми — але не раніше, ніж розробила кілька ефективних паліативних формул для хворих на чуму, які використовували багато лікарів.[20][21]
1572: Датська вчена Софія Браге (1556—1643) допомагала своєму братові Тихо Браге з астрономічними спостереженнями.[22]
1609: Французька акушерка Луїс Буржуа стала першою жінкою, яка написала книгу про практику пологів.[25]
1642: Мартін Бертеро, перша відома жінка-мінералог, ув'язнена у Франції за підозрою в чаклунстві. Перед тим, як її заарештували, Бертеро опублікувала дві письмові роботи з науки про гірничо-металургійну галузь.[6]
1650: Сілезька астроном Марія Куніц опублікувала працю «Urania Propitia», яка як спрощувала, так і значно покращила математичні методи Йоганна Кеплера для знаходження планет. Книга була опублікована як латиною, так німецькою — нетрадиційне рішення, яке зробило науковий текст більш доступним для не-університетської освіченої аудиторії.[26]
1656: Французька хімік і алхімік Марі Мердрак опублікувала книгу «La Chymie Charitable et Facile, en Faveur des Dames» (корисна і легка хімія для користі дам).[27]
1668: Після розлучення з чоловіком, французька поліматикиняМаргарита де ла Саблер (фр.Marguerite de la Sablière) заснувала в Парижі популярний салон, який регулярно відвідували вчені та науковці з різних країн, обговорюючи ідеї та обмінюючись знаннями, а Саблер досліджувала фізику, астрономію та природну історію зі своїми гостями.[28]
1680: Французька астроном Жанна Дюме опублікувала резюме аргументів, що підтримують теорію геліоцентризму Коперника. Дюме писала, що «між мозком жінки і чоловіка немає різниці».[29]
1685: Фризька поетка і археолог Тітіа Бронгерсма керувала першими розкопками дольмена в Боргері, Нідерланди. Розкопки дали нові докази того, що кам'яні споруди були могилами, побудованими доісторичними людьми, а не структурами, побудованими велетнями, що було до того загальним переконанням.[30]
1693—1698: німецька астроном і ілюстраторка Марія Клара Ейммарт створила понад 350 детальних малюнків місячних фаз.[31]
1699: Німецька ентомологиня Марія Сибілла Меріан, перша вчена, що задокументувала життєвий цикл комах для громадськості, почала наукову експедицію до Суринаму, Південна Америка. Згодом Меріан опублікувала «Metamorphosis insectorum Surinamensium», новаторську ілюстровану роботу про південноамериканські рослини, тварин і комах.[32]
1702: англійська піонерка ентомології Елеонор Гленвілл виявила новий вид метеликів у Лінкольнширі, згодом названий на її честь англійською. Масштабна колекція метеликів Гленвілл вразила ентомолога Вільяма Вернона, який назвав роботу Гленвілл «найблагороднішою колекцією метеликів, усі англійські, яка нас присоромила». Метелики Гленвілл стали частиною ранніх колекцій в Музеї природознавства (Лондон).[33][34]
1702: німецька астроном Марія Кірх стала першою жінкою, яка відкрила комету[35].
бл. 1702—1744: У Монреалі, Канада, французька ботанік Кетрін Жеремі збирала зразки рослин і вивчала їхні властивості, посилаючи зразки та докладні записки вченим у Франції[36].
1732: У віці 20 років італійська фізик Лора Бассі стала першою жінкою, прийнятою до Болонської академії наук. Через (?) місяців вона публічно захистила докторську дисертацію і отримала звання. Бассі було присвоєно почесну посаду професора фізики в Болонському університеті, першій жінці у світі.[37]
1738: Французька поліматикиня Емілі дю Шатле стала першою жінкою, чию працю опублікувала Паризька академія, після конкурсу про характер вогню.[38]
1748: шведська агрономепЄва Екеблад стала першою жінкою-членом шведської Королівської академії наук. Два роки потому вона розробила новий процес використання картоплі для виробництва борошна та алкоголю, що згодом зменшило залежність Швеції від врожаю пшениці та зменшило ризик голоду.[40]
1751: 19-річна італійка Крістіна Роккаті отримала докторський ступінь з фізики у Болонському університеті.[41]
1760: американська садівниця Марта Даніель Логан почала співпрацювати з ботаніком і колекціонером Джоном Бартрамом, регулярно обмінюючись з ним насінням, рослинами і ботанічними знаннями.[45]
1762: Французька астроном Ніколь-Рейне Лепаут розрахувала час і відсоток сонячного затемнення, яке, як передбачалося, відбудеться через два роки. Лепаут створила карту для показу фаз і опублікувала таблицю своїх розрахунків у виданні «Connaissance des Temps» від 1763 року.[44]
1766: Французька хімік Женев'єва Тіру д'Арконвіль опублікувала книгу досліджень гниття зі спостереженнями більш ніж 300 експериментів протягом п'яти років, в яких намагалася виявити фактори, необхідні для збереження яловичини, яєць та інших продуктів. Робота була рекомендована для королівського патенту колегою-хіміком П'єром-Джозефом Маккуером.[46]
1776: Крістіна Кірх отримала оклад у 400 талерів для створення календарів. Див. також про її сестру Маргаретту Кірх.
1782—1791: французька хімік і мінералогиня Клодін Пікардет переклала французькою більше 800 сторінок шведських, німецьких, англійських і італійських наукових праць, що дозволило французьким ученим краще обговорювати і використовувати міжнародні дослідження в галузі хімії, мінералогії та астрономії.[47]
бл. 1787—1797: китайська астроном-самоучка Ван Жені опублікувала принаймні дванадцять книг і кілька статей з астрономії та математики. Використовуючи лампу, дзеркало і стіл, вона створила відомий науковий експонат, призначений для точного моделювання місячного затемнення.[48][49]
1789: Французька астроном Луїза дю П'єррі, перша парижанка, яка стала професоркою астрономії, викладала перші курси астрономії, спеціально відкриті для студенток.[50]
c. 1796—1820: Під час правління імператора Цзяцін астроном Хуан Лю стала першою китайкою, яка працювала з оптикою і фотографічними зображеннями. Вона розробила телескоп, який міг приймати прості фотографічні зображення за допомогою фоточутливого паперу.[48]
1797: Англійська письменниця і науковиця Маргарет Брайан опублікувала «Збірну систему астрономії», яка включала її гравюру і двох її дочок (?). Книгу присвятила своїм студентам.[52]
19 століття
Перша половина
Англійська палеонтологиня Мері Еннінг Англійська вчена-математик і комп'ютерна програмістка Ада Лавлейс Американська астроном Мері Мітчелл
1815: Англійська археолог леді Естер Станхоп використовувала середньовічний італійський манускрипт, щоб знайти ймовірну археологічну пам'ятку в Ашкелоні, ставши першим археологом, який почав розкопки в палестинському регіоні. Це був один з перших прикладів використання текстових джерел у польовій археології.[54]
1830—1837: бельгійська ботанік Марі-Енн Ліберт опублікувала чотиритомну працю «Plantae cryptogamicae des Ardennes», яка містила колекцію з 400 видів мохів, папоротей, лишайників, водоростей і грибів з регіону Арденн. Її внески до системних криптогамних досліджень були офіційно визнані прусським імператором Фрідріхом-Вільгельмом III, а Ліберт отримала золоту медаль за заслуги.[56]
1832: французькв морська біолог Жанна Віллепре-Пауер винайшла перший скляний акваріум, використовуючи його для допомоги в її наукових спостереженнях «Argonauta argo».[57]
1833: англійські фікологиніАмелія Гріффітс та Мері Вейатт опублікували дві книги про місцеві британські водорості. Гріффітс користувалась повагою на міжнародному рівні і репутацією кваліфікованої колекціонерки та дослідниці морських водоростей, а шведський ботанік Карл Адольф Агард раніше цього року назвав рід водоростей Griffithsia на її честь.[58]
1836: Рання англійська геолог і палеонтологЕтелдред Бенетт, відома колекцією з кількох тисяч скам'янілостей, обрана в Товариство природної історії Москви, яке у той час допускало тільки чоловіків — спочатку помилково вважало Бенетт чоловіком завдяки її репутації вченої та незвичайному першому імені, звернувшись до неї у дипломі про прийом як «Dominum» (Пан) Бенетт.[61][62]
1843: Протягом дев'ятимісячного періоду у 1842—43 рр. англійська вчена-математик Ада Лавлейс переклала статтю Луїджі Федеріко Менабреа про нову машину Чарльза Беббіджа — «Аналітичний Двигун». До статті вона додала ряд нотаток[64], позначених в алфавітному порядку від A до G. У нотатці G Лавлейс описує алгоритм для «Аналітичного Двигуна» для обчислення чисел Бернуллі. Він вважається першим опублікованим алгоритмом, який коли-небудь був спеціально розроблений для реалізації на комп'ютері, і Ада Ловлейс часто згадується як перша комп'ютерна програмістка з цієї причини.[65][66] Двигун ніколи не був завершений, тому її програма ніколи не була випробувана.[67]
1843: британська ботанік і новаторська фотографка Анна Аткінс самостійно опублікувала книгу «Фотографії британських водоростей», ілюстовану власними роботами з ціанотипами. Книга була першою книгою з будь-якої теми, проілюстрованою фотографіями.[68]
1846: британська зоологиня Анна Тінн побудувала перший стабільний, самодостатній морський акваріум.[69]
1848—1849: англійська вчена Мері Ен Вітбі, піонерка у західному вирощуванні шовкопряда, співпрацювала з Чарльзом Дарвіном у дослідженні спадкових якостей шовкопрядів.[71][72]
1862: Бельгійська ботанік Марі-Анн Ліберт стала першою жінкою, яка приєдналася до Королівського ботанічного товариства Бельгії, ставши його почесною членом.[56]
1863: Німецька природознавиця Амалі Дітріх прибула до Австралії з метою зібрати зразки рослин, тварин та антропологічні зразки для німецького музею Годеффроя. Вона залишилась в Австралії протягом наступних 10 років, відкривши ряд нових видів рослин та тварин, але також стала сумнозвісно відома вивезенням скелетів аборигенів для цілей наукових антропологічних досліджень — та можливим спричиненням насильства проти аборигенів.[76][77]
1865: англійська геолог Елізабет Карне стала першою жінкою, обраною до Королівського геологічного товариства Корнуоллу.[78]
1870: російська хімік Анна Волкова стала першою жінкою в складі Російського хімічного товариства.[80]
1874: Юлія Лермонтова стала першою росіянкою, яка отримала докторський ступінь з хімії.[80]
1875: угорська археолог Зофія Торма розкопала археологічну ділянку Турдаш-Лунча (Turdaș-Luncă) у повіті Хунедоара, Румунія. Знайдені на цій ділянці цінні доісторичні артефакти стали одними з найбільш важливих археологічних відкриттів у Європі.[81]
1878: англійська ентомологиня Елеанор Енн Ормерод стала першою жінкою в складі Королівського метеорологічного товариства. А ще через кілька років вона була призначена консультуючим ентомологом Королівського сільськогосподарського товариства Англії.[83][84]
бл. 1880: німецька хімік-самоучка Агнес Покельс почала дослідження поверхневого натягу, ставши однією з перших у фізиці та хімії поверхні. Обладнання для вимірювання, яке вона розробила, стало фундаментом для сучасного кількісного аналізу поверхневих плівок.[85]
1883: американська етнологиня Ермінні Сміт, перша жінка-польовий етнограф, опублікувала збірку легенд ірокезів «Myths of the Iroquois».[86]
1884: праця англійської зоологині Еліс Джонсон про ембріони тритонів стала першою працею жіночого авторства, яка потрапила до журналу «Proceedings of the Royal Society».[87]
1885: британська природознавиця Меріан Фаркухарсон стала першою жінкою в складі Королівського мікроскопічного товариства.[88]
1886: ботанік Емілі Ловіра Грегорі стала першою жінкою в складі Американського товариства природознавців.[89]
1888: російська вчена Софія Ковалевська відкрила «вершину Ковалевської», один з короткого переліку відомих прикладів руху твердого тіла, які можна піддавати ручному розв'язанню рівнянь.[91][92]
1888: американська хімік Джозефін Сілон Ятс призначена головою Департаменту природничих наук в інституті Лінкольна (пізніше — університет Лінкольна), ставши першою чорною жінкою, яка очолила науковий департамент у вищій школі.[93][94]
1889: геолог Мері Емілі Холмс стала першою жінкою в складі Американського геологічного товариства.[95]
1890: хімік Іда Фройнд, австрійка за походженням, першою з жінок почала викладати хімію в університеті Великої Британії. Вона стала повною лекторкою у коледжі Ньюнхем, Кембрідж.[96]
1890: популяризаторка науки та авторка Агнес Джиберні заснувала Британську астрономічну асоціацію[97], директором секції Сонця призначена англійська астроном Елізабет Браун, добре відома дослідженнями сонячних плям та інших феноменів Сонця.[98]
1891: уродженка США Доротея Клумпке призначена головою Бюро мір Паризької обсерваторії. Протягом наступного десятиріччя вона здобула докторський ступінь та працювала над проектом мапування «Carte du Ciel». За свою працю Клумпке була відзначена першою Дамською нагородою Астрономічного товариства Франції та титулом офіцера Паризької академії наук.[99]
1892: американська психолог Крістін Ладд-Франклін презентувала еволюційну теорію розвитку кольоровідчуття на Міжнародному конгресі з психології. ЇЇ теорія була першою, яка визначала кольоровідчуття еволюційною рисою.[100]
1896: англійська мікологиня і ліхенологиняЕнні Лоррейн Сміт стала засновницею Британського мікологічного товариства. Пізніше вона двічі обиралась його президентом[109][110].
1897: американські цитологині та зоологині Катарін Рут та Елла Черч Стробелл почали наукову співпрацю. Разом вони стали піонерками практики фотографування зразків мікроскопічних досліджень та винайшли нову техніку створення тонких зразків матеріалів у більш холодних температурах.[111]
1897: американська фізик Ізабель Стоун стала першою жінкою, яка отримала докторський ступінь з фізики у США, захистивши дисертацію «Про електричний опір тонких плівок» у Чиказькому університеті.[112][113]
1898: італійська малакологиняМаріанна Паулуччі, перша вчена, що зібрала та надрукувала перелік видів молюсків Італії, подарувала свою колекцію зразків Королівському музею природної історії у Флоренції.[115]
1899: ірландська фізик Едіт Енн Стоуні була призначена лекторкою з фізики у Лондонську школу медицини для жінок, ставши першою жінкою-медичним фізиком. Пізніше вона стала піонеркою у використанні рентгенівського апарату на передовій Першої світової війни.[117]
1900: Американська ботанік Анна Мюррей Вейл стала першою бібліотекаркою Нью-Йоркського ботанічного саду. Вона була ключовою прихильницею створення установи, і раніше подарувала саду всю колекцію з 3000 ботанічних зразків.[118]
1900: фізика Марі Кюрі та Ізабель Стоун взяли участь у першому Міжнародному конгресі з фізики в Парижі. Вони були єдиними жінками з 836 учасників.[113]
1901: американка Флоренс Беском стала першою жінкою-геологинею, яка виступила зі своєю статтею перед Геологічним оглядом у Вашингтоні.[119]
1904: американська географ, геолог і освітянка Зонія Бабер опублікувала статтю «Сфера географії», в якій виклала свої навчальні теорії з викладання географії. Бабер стверджувала, що студентство потребує більш міждисциплінарного, експериментального підходу до вивчення географії: замість покладатися на підручники, студенти та студентки вимагали польових поїздок, лабораторних робіт і картографічних знань. Освітні ідеї Бабер змінили спосіб навчання географії у школах.[124]
1904: британські хімікині Іда Смедлі, Іда Фройнд і Марта Вайтлі організували петицію з проханням прийняти жінок до Хімічного товариства. Всього підписалися 19 хімікинь, але їхнє клопотання було відхилене Товариством.[125]
1906: Після землетрусу у Сан-Франциско (1906), американська ботанік і кураторка Еліс Іствуд врятувала майже 1500 рідкісних рослинних зразків з палаючої Каліфорнійської академії наук. Її система курації, яка зберігала екземпляри типів окремо від інших колекцій — нетрадиційна на той час — дозволила Іствуд швидко знайти і витягти зразки.[128]
1906: Російська хімік Ірма Гольдберг опублікувала статтю про дві нещодавно відкриті хімічні реакції, пов'язані з присутністю міді та створення зв'язків азот-вуглець до ароматичного галогеніду. Ці реакції згодом були названі реакцією Гольдберг і реакцією Журдена-Ульмана-Гольдберг.[129]
1906: колекція англійської лепідоптеристки Емми Хатчінсон з 20 тисяч метеликів була подарована Лондонському музею природознавства після її смерті. За життя Хатчінсон мало публікувалась, і їй було заборонено приєднуватися до місцевих наукових товариств через її стать, але була удостоєна честі за свою роботу, коли варіант щербатки був названий hutchinsoni.[131]
1909: Еліс Вілсон стала першою жінкою-геологинею, яку найняла Геологічна служба Канади.[132][133] Її широко вважають першою жінкою-геологинею в Канаді.[134]
1909: Данська фізик Крістін Меєр стала першою данською жінкою, що здобула докторський ступінь з природничих наук, захистивши дисертацію на тему «Розробка поняття температури» в історії фізики.[114]
1912: Американська астроном Генрієтта Свон Лівітт вивчала періоди зростання та зниження яскравості цефеїд, потім знайшла спосіб розрахувати відстань від таких зірок до Землі.[135]
1913: Регіна Флежарова стала першою польською жінкою, що здобула докторський ступінь в галузі природничих наук.[140]
1913: Ізабела Textorisová, перша словацька ботанік, надрукувала «Дані про флору округу Турієк» в журналі «Botanikai Közlemények». Її робота виявила понад 100 раніше невідомих видів рослин в окрузі Турієк.[141]
1914—1918: Під час Першої світової війни команда з семи британських хімікинь провела піонерські дослідження з хімічних антидотів і збройних газів. Керівниця проекту, Марта Вайтлі, була нагороджена орденом Британської імперії за її військові внески.[143]
1914: британська мікологиня Етель Доїдж стала першою жінкою в Південній Африці, яка отримала докторський ступінь з будь-якого предмету (в Університеті Доброї Надії за дисертацію на тему «Бактеріальна хвороба манго»).[144]
1916: Чіка Курода стала першою японкою, яка отримала бакалаврський ступінь, вивчаючи хімію в Імператорському університеті Тохоку. Після закінчення університету була призначена на посаду доцента університету.[146]
1917: Американська зоологиняМері Дж. Ратбун отримала докторський ступінь в Університеті Джорджа Вашингтона. Незважаючи на те, що вона ніколи не відвідувала коледжу — або будь-якого офіційного навчання за межами школи — Ратбун була авторкою більш ніж 80 наукових публікацій, описала більше 674 нових видів ракоподібних, і розробила систему записів, пов'язаних з ракоподібними, в Смітсонівському музеї.[147]
1919: Кетлін Майсі Кертіс стала першою новозеландською жінкою, що здобула докторський ступінь, захистивши дисертацію на тему Synchytrium endobioticum (хвороба картопляної бородавки) в Імперському коледжі науки і техніки. Її дослідження називали «найбільш видатним результатом у мікологічних дослідженнях, які були представлені протягом десяти років».[150]
1920: Луїза Болус обрана до Королівського товариства Південної Африки за внесок у ботаніку. Протягом свого життя Болус визначила і назвала більше 1700 нових видів рослин Південної Африки — більше видів, ніж будь-який інший ботанік в Південній Африці.[151]
1923: аргентинська лікарка Марія Тереза Феррарі отримала перший диплом, присуджений жінці медичним факультетом Паризького університету, за її дослідження сечовивідних шляхів.[152]
1924: Флоренс Беском стала першою жінкою, обраною до Ради Геологічного товариства Америки.[119]
1925: Мексикансько-американська ботанік Інес Мексіа розпочала свою першу ботанічну експедицію до Мексики, зібравши понад 1500 екземплярів рослин. Протягом наступних тринадцяти років Мексіа зібрала понад 145 тис. екземплярів з Мексики, Аляски і кількох південноамериканських країн. Вона відкрила 500 нових видів[153].
1925: британсько-американська астроном і астрофізик Сесілія Пейн-Гапошкіна встановила, що водень є найпоширенішим елементом у зірках і, таким чином, є найбільш поширеним елементом у Всесвіті.[155]
1927: Коно Ясуї стала першою японкою, яка здобула докторський ступінь, в Токійському імператорському університеті захистивши дисертацію на тему: «Дослідження структури лігніту, бурого вугілля і бітумного вугілля в Японії».[156]
1928: Еліс Кетрін Еванс стала першою жінкою, обраною президентом Товариства американських бактеріологів.[157]
1928: Хелен Баттл стала першою жінкою, що здобула докторський ступінь з морської біології в Канаді.[158]
1928: британська біолог Кетлін Карпентер опублікувала перший англомовний підручник, присвячений екології прісної води: «Життя у внутрішніх водах».[159]
1929: американська ботанік Маргарет Клей Фергюсон стала першою жінкою-президентом Ботанічного товариства Америки.[160]
1932: Мікіо Цуджімура стала першою японкою, що здобула докторський ступінь в галузі сільського господарства, в Токійському імператорському університеті, за дисертацію «Про хімічні компоненти зеленого чаю».[164]
1933: Американська бактеріологиня Рут Елла Мур стала першою афро-американською жінкою, яка здобула докторський ступінь в галузі природничих наук, захистивши дисертацію з бактеріології в університеті штату Огайо.[167]
1935: Американська гібридистка рослин Грейс Стуртевант, «Перша леді Ірисів», отримала золоту медаль Американського товариства ірисів за життєву працю.[169]
1936: Едіт Патч стала першою жінкою-президентом Ентомологічного товариства Америки.[170]
1936: мікологиня Кетлін Майсі Кертіс стала першою жінкою, обраною до Королівського товариства Нової Зеландії.[150][171]
1939: австрійсько-шведська фізик Ліза Майтнер разом з Отто Ганом керувала невеликою групою вчених, які вперше виявили поділ ядра урану, коли він поглинав додатковий нейтрон; результати були опубліковані на початку 1939 року.[184][185]
1941: американська вчена Рут Сміт Ллойд стала першою афроамериканкою, що здобула докторський ступінь з анатомії.[187]
1942: американська акторка і винахідниця Геді Ламар з композитором Джорджем Антейлом розробила систему радіозв'язку для торпедсоюзників, які використовували технологію розширення спектра і стрибків частоти, щоб перемогти загрозу перешкод сигналу від сил Осі. Хоча ВМС США не прийняли технологію до 1960-х років, принципи її роботи включені в технологію Bluetooth і подібні до методів, що використовуються в попередніх версіях CDMA і Wi-Fi. Ця робота призвела до включення Ламар і Антейла до Національного залу слави винахідників у 2014 році.
1942: американська геолог Маргарита Вільямс стала першою афроамериканкою, що здобула докторський ступінь з геологічних наук у США, за дисертацію під назвою «Історія ерозії в басейні дренажу Анакостия» в Католицькому університеті Америки.[188][189]
1942: корінна американка, аерокосмічна інженер Марія Голда Росс стала працювати в корпорації Lockheed Aircraft, де шукала і виправляла несправності військових літаків. Вона продовжувала працювати в НАСА, розробляючи експлуатаційні вимоги, планування польотів і посібник з планетного польоту для космічних апаратів, таких як програма Аполлон.[190]
1943: британська геолог Ейлін Гуппі отримала звання помічниці геолога, перш ніж стати першою випускницею з геології, включеною до наукового персоналу Британської геологічної служби.[191]
1944: хімік Азіма Чаттерджі стала першою індійською жінкою, яка отримала докторський ступінь, в Калькуттському університеті. Пізніше Чаттерджі створила хімічний факультет у коледжі Леді Брабурн.[192]
1947: американська біохімік Марі Мейнард Дейлі стала першою афроамериканською жінкою, яка отримала докторський ступінь з хімії в Сполучених Штатах, захистивщи дисертацію під назвою «Дослідження продуктів, що утворюються при дії панкреатичної амілази на кукурудзяний крохмаль» у Колумбійському університеті.[197]
1949: Ботанікиня Валіде Тутаюг[az] стала першою азербайджанкою, яка отримала докторський ступінь з біологічних досліджень. Вона продовжувала писати перші національні підручники з ботаніки та біології.[200]
1950-ті: китайсько-американська медична вчена Цай-Фан Ю стала співзасновницею клініки у «Медичному центрі Маунт Синай» для вивчення та лікування подагри. Працюючи з Александром Б. Гутманом, Ю встановила, що рівні сечової кислоти є фактором болю у хворих з подаграми, а згодом розробила численні ефективні препарати для лікування подагри.[201]
1950: Матильда Дж. Клерк стала першою жінкою в Гані та Західній Африці, яка навчалася в аспірантурі, отримавши диплом в Лондонській школі гігієни та тропічної медицини.[162][163]
1950: Ізабелла Еббот стала першою гавайською жінкою, яка отримала докторський ступінь у будь-якій науці; її був з ботаніки.[202][203]
1950: американська мікробіолог Естер Ледерберг стала першою, хто ізолювала фаг лямбда, ДНК-вірус, з Escherichia coli K-12.[204]
1952: американська комп'ютерна вчена Ґрейс Гоппер завершила те, що вважається першим компілятором, програмою, що дозволяє користувачеві комп'ютера використовувати англійські слова, а не цифри. Він був відомий як компілятор A-0.[208]
1952: канадська аграркаМарія Макартур стала першою жінкою у Сільськогосподарському інституті Канади за її внесок у науку зневоднення та заморожування продуктів харчування.[215][216]
1955: японська геохімікКацуко Сарухаші опублікувала дослідження з вимірювання рівня вуглекислоти в морській воді. Документ включав «Таблицю Сарухаші», інструмент вимірювання, спрямований на використання температури води, рівня рН і хлоридності для визначення рівня вуглекислоти. Робота Сарухаші сприяла глобальному розумінню зміни клімату, а таблицю Сарухаші використовували в океанографії протягом наступних 30 років.[222]
1955—1956: радянська морська біолог Марія Кленова стала першою жінкою-вченою, яка працювала в Антарктиці, проводила дослідження і допомагала у створенні антарктичної станції «Мирний».[223]
1956: Китайсько-американська фізик Ву Цзяньсюн провела експеримент з ядерної фізики у співпраці з групою низьких температур Національного бюро стандартів США.[224] Експеримент, відомий як експеримент Ву, показав, що співвідношення може бути порушено в слабкій взаємодії.[225]
1959: китайська астроном Є Шухуа керувала розробкою Спільної китайської універсальної системи часу, яка стала китайським національним стандартом для вимірювання всесвітнього часу.[229]
1959: перша жінка-лікарка Гани Сьюзен Офорі-Атта стала членом-засновницею Академії мистецтв і наук Гани.[230][231]
1960: британська приматологиняДжейн Гудолл почала понад 50-річне вивчення шимпанзе в Танзанії. Спостереження Гудолл заперечували попередні ідеї про те, що тільки люди виготовляли інструменти, і що шимпанзе мають в основному вегетаріанську дієту.[232][233]
1961: Індійська хімік Асіма Чаттерджі стала першою жінкою, яка отримала премію Шанті Сваруп Бхатнагар. Чаттерджі була визнана в категорії хімічних наук за внесок у фітомедицину.[237]
1962: Південноафриканська ботанік Маргарет Левінс стала першою жінкою на посаді президента Королівського товариства Південної Африки.[238]
1964: американська вчена-математик Ірен Штегун завершила роботу, яка привела до публікації «Довідника з математичних функцій», широко використовуваної і цитованої довідкової роботи з прикладної математики.
1965: сестра Мері Кеннет Келлер стала першою американською жінкою, яка отримала докторський ступінь в галузі комп'ютерних наук.[245] Її дисертація називалася «Індуктивний висновок на комп'ютерних моделях».[246]
1966: японська імунолог Теруко Ішизака, працюючи з Кімішиге Ішизака, відкрила клас антитіл Імуноглобулін E (IgE).[247]
1967: Сью Арнольд стала першою жінкою британської геологічної служби, яка пішла в море на дослідницькому судні.[191]
1967: південноафриканська радіобіолог Тіква Альпер виявила, що скрепі, інфекційна хвороба мозку, що впливає на овець, не поширюється через ДНК або РНК, як вірусне або бактеріальне захворювання. Це відкриття дозволило вченим краще зрозуміти захворювання, викликані пріонами.[249][250]
1967: Івонн Брілл, канадсько-американська інженер ракетних і реактивних двигунів, винайшла гідразинову систему руху омічного ракетного двигуна.
1975: індійська хімік Асіма Чаттерджі обрана генеральною президентом Індійської асоціації наукових конгресів. Вона одночасно стала першою жінкою-вченою, коли-небудь обраною в конгрес.[257]
1975: індійська генетик Арчана Шарма отримала премію Шанті Сваруп Бхатнагар, першою з жінок отримавши її в категорії біологічних наук..[258][259]
1975: жінки-офіцерки Британської геологічної служби більше не зобов'язані йти у відставку після одруження.[191]
1976: філіппінсько-американська мікробіолог Розелі Окампо-Фрідманн з Імре Фрідманом відвідала Антарктику і виявила мікроорганізми, що живуть в пористій скелі пустелі Росс. Ці організми — криптоендоліти — за спостереженнями, виживали за вкрай низьких температур і вологості, що посприяло науковим дослідженням можливості життя на Марсі.[261]
1977: канадська американка Елізабет Стерн опублікувала дослідження зв'язку між протизаплідними таблетками — які в той час містили високий рівень естрогенів — і підвищеного ризику розвитку раку шийки матки. Дані Стерн допомогли фармацевтичній промисловості розробити безпечніші протизаплідні таблетки з нижчими дозами гормонів.[266]
1980: Японська геохімік Кацуко Сарухаші стала першою жінкою, обраною до Наукової ради Японії.[271]
1980: Нігерійська геофізик Дебора Айякіє стала першою жінкою в будь-якій західно-африканській країні, призначеною повним професором фізики.[272][273] За час своєї наукової кар'єри вона стала першою жінкою, яку обрали до Нігерійської Академії Наук, і першою жінкою-деканом наук в Нігерії.[274]
1985: Встановивши, що ВІЛ є причиною СНІДу, китайсько-американська вірусолог Флоссі Вонг-Стааль стала першою вченаю, що клонувала і генетично склала карту вірусу ВІЛ, що дозволило розробити перші тести скринінгу крові на ВІЛ.[283]
1988: американська вчена і винахідниця Патрісія Бат стала першою афроамериканкою, яка запатентувала медичний пристрій, а саме «Laserphaco Probe» для поліпшення використання лазерів для видалення катаракти.[286]
1991: Індійська геолог Судіпта Сенгупта стала першою жінкою-науковицею, яка отримала премію Шанті Свароп Бхатнагар в категорії «Науки про Землю».[259][288]
1992: Едіт М. Фланіген стала першою жінкою, що отримала «Медаль Перкіна» (яка вважається найвищою честю в американській промисловій хімії) за видатні досягнення в галузі прикладної хімії.[289][290] Медаль особливо відзначила її синтез алюмофосфатних і силікоалюмофосфатних молекулярних сит як нових класів матеріалів.[290]
1995: Інспектори Спеціальної комісії Організації Об'єднаних Націй виявили, що іракська мікробіологРіхаб Таха на прізвисько «Доктор Мікроб» здійснювала нагляд за таємною 10-річною програмою розвитку біологічної зброї Іраку та допомагала приховати її існування.[295][296]
1996: Американська дослідниця планет Маргарет Ківельсон очолила команду, яка відкрила перший підземний океан у чужому світі, на супутнику Юпітера Європі[297][298].
1997: Литовсько-канадська приматологиня Біруте Галдікас отримала премію Тайлера за досягнення в галузі охорони навколишнього середовища за дослідницьку та реабілітаційну роботу з орангутанами, яка зараз охоплює більше 30 років, була визнана 2014 року як одне з найдовших наукових досліджень диких тварин в історії.[299]
1997: Чилійська астроном Марія Тереза Руїс відкрила Келу 1, один з перших спостежених коричневих карликів. На визнання її відкриття, Руїс першою з жінок вручили Національну премію Чилі за точні науки.[300][301]
Наприкінці 1990-х: ефіопсько-американська хімік Соссіна Хайле розробила перший твердо-кислотний паливний елемент.[302][303]
2003: американська геофізик Клаудія Александр керувала завершальними етапами проекту Галілео, місії дослідження космосу, що закінчилася на планеті Юпітер.[305]
2006: Чилійська біохімік Сесілія Ідальго Тапіа стала першою жінкою, яка отримала Національну премію Чилі за природні науки.[307]
2006: Китайсько-американська біохімік Ічжі Джейн Тао очолила дослідницьку групу, яка першою розібрала атомну структуру грипу А, що посприяло антивірусним дослідженням.[308][309]
2006: американська комп'ютерна вчена Френсіс Аллен отримала премію Тюрінга за «новаторський внесок у теорію і практику оптимізації методів компілятора, які заклали основу для сучасних оптимізувальних компіляторів і автоматичного паралельного виконання». Аллен першою з жінок отримала нагороду.[312]
2006: канадсько-американська комп'ютерна вчена Марія Клаве стала президентом коледжу Гарві Мадд.[313]
2007: використовуючи супутникові знімки, єгипетська геоморфологиняЕман Гонейм виявила сліди 11 000-річного мега-озера в пустелі Сахара. Відкриття Гонейм пролило світло на витоки найбільшого сучасного водосховища підземних вод у світі.[314]
2008: Австралійка Пенні Сакетт, яка народилась в Америці, першою з жінок стала Головним науковцем Австралії.[317]
2008: американська комп'ютерна вчена Барбара Лісков отримала премію Тюринга за «внесок у практичні та теоретичні основи мови програмування та проектування систем, особливо пов'язані з абстракцією даних, відмовостійкістю та розподіленими обчисленнями».[318]
2009: Китайська генетик Зенг Фан'ї та її дослідницька група опублікували результати експерименту, які свідчать, що індуковані плюрипотентністовбурові клітини можуть бути використані для створення цілих тіл ссавців — в даному випадку живих мишей.[321]
2010-ті
2010: Марсія Макнат стала першою жінкою-директором Геологічного огляду США.[322]
2011: Студентка нейрології та компютерна хакерка з Казахстану Олександра Елбакян запустила Sci-Hub, вебсторінку, яка надає користувачам піратські копії публікацій наукових праць. За 5 років Sci-Hub виріс до 60 мільйонів праць в архіві та понад 42 мільйони щорічних користувацьких завантажень. Врешті-решт Елбакян засудила велике наукове видавництво Elsevier, і Sci-Hub був у результаті закритий, але знову з'явився від іншими доменними назвами.[323]
2011: Тайвансько-американська астрофізик Чунг-Пей Ма очолювала команду, що відкрила дві з найбільших відомих чорних дір.[324]
2015: Аша де Вос стала першою особою зі Шрі-Ланки, яка здобула докторський ступінь з дослідження морських ссавців, захистивши дисертацію «Factors influencing blue whale aggregations off southern Sri Lanka» в Університеті Західної Австралії.[335][336]
2018: Британська астрофізик Джоселін Белл Бернелл отримала спеціальну Премію за важливе відкриття у фундаментальній фізиці за наукові досягнення та «надихаюче лідерство», вартістю 3 млн дол. США. Весь розмір премії Бернелл віддала на благочинність для створення стипендій для жінок, недостатньо представлених меншин та біженців, які займаються вивченням фізики.[339]
2018: Вперше в історії жінки одного року отримали Нобелівську премію з фізики та з хімії.[340]:
↑Schmitz, Leonhard (1867), Aganice, у Smith, William (ред.), Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, т. 1, Boston, с. 59, архів оригіналу за 16 червня 2010, процитовано 3 червня 2019
↑Detlefsen, Karen (2017), Zalta, Edward N. (ред.), Émilie du Châtelet, The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Winter 2017), Metaphysics Research Lab, Stanford University, процитовано 1 вересня 2018
↑Menabrea, Luigi Federico; Lovelace, Ada (1843). Sketch of the Analytical Engine invented by Charles Babbage... with notes by the translator. Translated by Ada Lovelace. У Richard Taylor (ред.). Scientific Memoirs. Т. 3. London: Richard and John E. Taylor. с. 666—731.
↑A. S. D. M. (April 1889). Obituary - Miss E. Brown. articles.adsabs.harvard.edu. The Observatory. с. 171—172. Процитовано 23 вересня 2018.
↑Trimble, Virginia; Williams, Thomas R.; Bracher, Katherine; Jarrell, Richard; Marché, Jordan D.; Ragep, F. Jamil (18 вересня 2007). Biographical Encyclopedia of Astronomers(англ.). Springer Science & Business Media. с. 646. ISBN9780387304007.
↑Stamhuis, Ida H. (1995). A Female Contribution to Early Genetics: Tine Tammes and Mendel's Laws for Continuous Characters. Journal of the History of Biology. 28 (3): 495—531. doi:10.1007/BF01059390. JSTOR4331365. PMID11609021.
↑Ne'eman, Yuval (1999). The Impact of Emmy Noether's Theorems on XXIst Century Physics in Teicher. Teicher. с. 83—101.
↑Dazinger, Walter (27 січня 2014). Preisträger des Haitinger-Preises 1905-1936(PDF) (German) . Institut für Angewandte Synthesechemie, Vienna, Austria: Die Ignaz-Lieben-Gesellschaft Verein zur Förderung der Wissenschaftsgeschichte. с. 3. Архів оригіналу(PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 25 березня 2016.
↑Rentetzi, Maria (1 березня 2009). Marietta Blau (1894-1970). JWA.org. Brookline, Massachusetts: Jewish Women's Archive. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 23 серпня 2018.
↑Meitner, L.; Frisch, O. R. (1939). «Disintegration of Uranium by Neutrons: A New Type of Nuclear Reaction». Nature. 143 (3615): 239. Bibcode:1939Natur.143..239M. doi:10.1038/143239a0.. Meitner is identified as being at the Physical Institute, Academy of Sciences, Stockholm. Frisch is identified as being at the Institute of Theoretical Physics, University of Copenhagen.
↑Frisch, O. R. (1939). «Physical Evidence for the Division of Heavy Nuclei under Neutron Bombardment». Nature. 143 (3616): 276. Bibcode:1939Natur.143..276F. doi:10.1038/143276a0. [The experiment for this letter to the editor was conducted on 13 January 1939; see Richard Rhodes The Making of the Atomic Bomb 263 and 268 (Simon and Schuster, 1986).]
↑Science, Live (11 вересня 2013). What is Francium?. Livescience.com. Процитовано 20 серпня 2018.
↑Mejía Perdomo, Odalis (2013). Idelisa Bonnelly - Dominican Republic. Women Scientists in the Americas: their inspiring stories. The Inter-American Network of Academies of Sciences. с. 97—105.
↑García, Richard (2013). María Teresa Ruiz - Chile. Women Scientists in the Americas: their inspiring stories. The Inter-American Network of Academies of Sciences. с. 67—80.
↑Akyeampong, Emmanuel Kwaku; Niven, Mr Steven J. (2 лютого 2012). Merieme Chadid. Dictionary of African Biography(англ.). OUP USA. с. 54—55. ISBN9780195382075.
↑Steele Jr., Guy (2011). An interview with Frances E. Allen. Communications of the ACM. 54: 39. doi:10.1145/1866739.1866752.
,_lecturing_at_Catholic_University,_Washington,_D.C.,_1946.jpg)
_in_1958.jpg)
.jpg)
