У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вергуни (значення).
Вергуни́[1][2], або хрусти́[3], — українські кондитерські вироби з бездріжджового тіста, куди входять борошно, масло, яйця, цукор і як обов'язкова добавка спирт (ром, коньяк, горілка) або, в крайньому разі, оцет (іноді разом з алкоголем). Як замінник масла, а частіше як додатковий компонент у вергуни додають трохи молочних продуктів — молока, сметани або вершків.
Тісто для вергунів роблять круте, зазвичай у такому порядку: яйця розтирають з цукром, після цього додають масло (та/або інші молочні продукти), спиртні або ароматичні компоненти, і в цю масу поступово всипають борошно, замішуючи досить круте тісто.
Тісто розкачують у пласт завтовшки до 2–3 мм і нарізають смужками шириною 2,5 см і довжиною 10–12 см. Ці смужки складають навпіл, переплітають у косицю, а кінці зліплюють.
Після цього вергуни поміщають в киплячий смалець чи олію на 1–2 хвилини, поки у них не з'явиться золотисте забарвлення.
Обсмажені вергуни посипають цукровою пудрою. Їдять як гарячими, так і холодними.
Фаворки (пол.faworki)[4][5], хруст, хрустик (пол.chrust, chruścik)[6][7], раніше також крепле (хоча це слово переважно означає пончик[8][9][10]) — польське, німецьке (нім.радеркюхен[11], лібесшляйфен[11]) традиційне, хрустке печиво з солодким смаком, у формі складного бантика, смажене у Фритюрі та посипане цукровою пудрою. Найчастіше їдять під час маскараду та на Жирний четвер або на М'ясопуст, тобто у вівторок перед Попільною середою. Їх готують зі збитого тіста і смажать як пончики.
Замішане тісто розкачують качалкою, згинають і знову відбивають, ці дії повторюють багато разів до появи бульбашок повітря. Пізніше охолоджене тісто тонко розкачують і нарізають довгими прямокутниками з прорізом посередині. Один з коротших країв прямокутника протягується через розріз, створюючи характерну форму «бантика». Фаворки смажать у киплячому жирі (олії, яловичому жирі[7], харчовому жирі, свинячому смальці або очищеному вершковому маслі) до золотистої скоринки. Правильно приготовлені фаворки повинні бути ніжними й хрусткими.
Фаворки перед смаженням
Литва
Žagarėliai є еквівалентом вергунів у Литві. Žagarėliai (дослівно «маленькі палички») — ніжне печиво з тіста, смажене у фритюрі в жирі. Для смаження такого печива у фритюрі найкраще використовувати смалець або олію.
Skruzdėlynas перекладається як «мурашник» і являє собою шари смажених смужок тіста, вкритих медом і посипаних маком. Це типовий десерт, який подають
під час литовських сімейних свят.
↑Boryś, Wiesław; Popowska-Taborska, Hanna (1997). Słownik etymologiczny kaszubszczyzny(пол.). Т. 2. с. 117. (…) wyraz polski został zapożyczony z jęz. francuskiego faveur m.in. wąska wstążeczka, tasiemka jedwabna, … cienkie, kruche ciastka w kształcie wstążek, smażone w tłuszczu
↑Fischer, Adam (1926). Lud polski. Podręcznik etnografji Polski(пол.). pączki czy kreple na zachodzie, faworki na Mazowszu
↑Śleżańska, Marja (1932). „Pieczenie ciast przyrządzanie napojów i t. p.” chapter VIII. „Pieczywo” (podpunkty: „202. Chruścik bardzo dobry”, „203. Chruścik równie dobry”). Kucharz polski. 1635 praktycznych przepisów smacznych, tanich i wystawnych obiadów (вид. ósme poprawione i powiększone). Poznań: Księgarnia J. Leitgebera i S-ki. Przedruk: Związkowe Przedsiębiorstwo Wydawniczo-Handlowe «WIGOR», Warszawa 1990.
↑ абŚleżańska, Marja (1932). „Pieczenie ciast przyrządzanie napojów i t. p.” chapter XVIII. „Jeszcze kilka przepisów pieczenia ciast” (podpunkt „588. Frytura do pączków lub chruścików”). Kucharz polski. 1635 praktycznych przepisów smacznych, tanich i wystawnych obiadów (вид. ósme poprawione i powiększone). Poznań: Księgarnia J. Leitgebera i S-ki. Przedruk: Związkowe Przedsiębiorstwo Wydawniczo-Handlowe «WIGOR», Warszawa 1990.
↑Kurzawa, Zofia (1983). Polszczyzna Lwowa i kresów południowo-wschodnich do 1939 yearu(пол.). с. 477. usmażymy krepli na zapusty
↑Samuel Bogumił Linde. Żywota człowieka poczciwego. Słownik języka polskiego edition =(пол.). с. 1237. Kreple, - ów, może z niemieckiego Krapfen, Krapskuchen (pączki). Kreple są ciasta smażone. Kreple przaśne w oleju smażone. Masło do smażenia krepli. „Mniejsi stanowie pieką kreple, więksi torty”{{cite book}}: Пропущено вертикальну риску в: |title= (довідка)
Вергуни // Страви й напитки на Україні / Клиновецька Зіновія. — Київ : Час, 1991. — С. 135.
Українські народні солодощі // Українська національна кухня / Безусенко Л. М.. — Донецьк : Сталкер, 2002. — С. 207—210.
Виргуны // Пища и питье крестьян-малороссов, с некоторыми относящимися сюда обычаями, поверьями и приметами / В. Щ. [Варвара Щелоковська] / Этнографическое обозрение, № 1-2, Кн. XL-XLI / Янчук Н. А. (ред.). — М.: Т-во Скороп. А. А. Левинсон, 1899. — С. 289. (рос. дореф.)
.jpg)
