Фільм є напів-автобіографічним та оповідає про важкі перші роки спільного життя Еріка і Каріни (у фільмі виведені під іменами Генрік і Анна відповідно) — батьків Інгмара Бергмана.
Швеція, початок XX століття. Генрік Бергман на гроші, які узяв у борг, поступив учитися на богословський факультет. Друг Бергмана з аристократичної сім'ї познайомив його з сестрою Анною, примхливою і рішучою дівчиною. Генрік абсолютно збився з пантелику: він закохався в Анну, але їхнім стосункам заважає її мати, і до того ж, він заручений з Фрідою, яка працює офіціанткою. Незабаром після весілля Генрік отримує сан і стає пастором у глухій провінції на півночі Швеції. Молода сім'я переїжджає туди, але сил у благородної Анни вистачає лише на декілька років: вона втікає звідти до батьків в Уппсалу, не витримавши життя в глушині і спілкування з «неотесаними селюками». Генрік же не може покинути свій прихід…