Після смерті названої матері молода чорношкіра дівчина Гортензія вирішує знайти свою справжню матір. Результат виявляється досить несподіваним: її матір'ю виявляється біла жінка на ім'я Сінтія Перлі, що веде безрадісне життя разом зі своєю 21-річною донькою. Поява Гортензії — прихованої дитини Синтії, викликає розкриття цілої системи таємниць і брехні в родині Перлі…
Сценарій фільму, як і в інших роботах Майка Лі, багато в чому спирався на акторську імпровізацію, що дозволило досягти реалістичності в передачі почуттів персонажів та їх взаємовідносин. Так, перша зустріч персонажів Бренди Блетін і Меріанн Жан-Батист була і першою зустріччю цих акторок, так що їх знайомство на екрані було справжнім.
Один з основних мотивів фільму — відмінність між видимістю і реальністю, втілюване в професіях Моріса (персонаж Тімоті Спола) і Гортензії (персонаж Жан-Батист). Будучи професійним фотографом, Моріс спеціалізується на створенні ілюзій, такою ж ілюзією є і його власне зовні щасливе життя. Гортензія, навпаки, завдяки професії оптометриста прагне, щоб люди виразніше бачили світ таким, як він є, тому її поява допомагає усій родині побачити правду про себе і близьких[2].
Позитивне пікетування
Фільм був підтриманий «позитивними пікетами» організації захисту прав дорослих усиновлених дітей «Нація бастардів» з метою звернення уваги громадськості на секретність записів про народження в США і Канаді. Режисер Майк Лі і акторка Бренда Блетін зустрілися з учасниками пікету в Беверлі Гіллз 10 березня 1997[3].