Батальйон за своїм призначенням підготовлений для висадки у передових загонах для захоплення пунктів і ділянок на узбережжі і забезпечення висадки на них головних сил, оснащений відповідним озброєнням (має у своєму складі БТР-80, які можуть плавати).
23 травня 2024 року, згідно Указу Президента України Володимира Зеленського, 1 окремий батальйон морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу»[1].
Формування першого батальйону морської піхоти в Україні розпочалося з директиви Начальника Генерального штабу ЗСУ № 115/1/**81 від 20 травня 1993 року. Згідно з нею на базі штабу ВМС ЗС України розпочалося формування цього підрозділу. Для того щоб перший батальйон українських морпіхів якомога швидше став боєздатною частиною, особовий склад строкової служби для нього відбирали серед офіцерів та прапорщиків 810-ї окремої бригади морської піхотиЧорноморського флоту, а також Північного, Балтійського та Тихоокеанського флотів колишнього СРСР, і солдатів та сержантів повітрянодесантних військ. Було проведено психологічне тестування добровольців, перевірялися фізичні та моральні якості кандидатів у морські піхотинці. Головним завданням батальйону було створення протидії морській піхоті Російської Федерації у Криму у період розподілу флоту. Бійці відзначались високою бойовою підготовкою та патріотизмом. 1 липня 1993 року був сформований 27-й окремий батальйон морської піхоти: військова частина А2272, місце дислокації с. Тилове м. Севастополь (на базі колишнього будівельного батальйону). На початку формування суттєву фінансову допомогу морським піхотинцям надали керівники районних та міських рад Тернополя, Львова, Києва та інших міст України.
Відповідно до директиви командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України № 14/1/**45 від 18 червня 1996 року, саме з цього дня, 27-й окремий батальйон морської піхоти було перепідпорядковано командиру 6-ї окремої берегової ракетно-артилерійської бригади ВМС ЗС України.
9 вересня 1997 року 27-й окремий батальйон морської піхоти передислокувався на фонд 42-го військового містечка у місті Севастополі.
З 1 грудня 1997 року 27-й окремий батальйон морської піхоти був знову перепідпорядкований, цього разу командиру 1-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗС України, і його перейменували на 1-й окремий батальйон морської піхоти (колишня 4-та окрема бригада морської піхоти, яка передавалася в Національну гвардію України)
10 серпня 2001 року 1-й окремий батальйон морської піхоти передислокували до села Краснокам'янка (військове містечко Феодосія-13), що підпорядковане Феодосійській міській раді Автономної Республіки Крим. Умовне найменування військової частини А2272 збереглося.
5 грудня 2003 року після розформування 1-ї окремої бригади морської піхоти 1-й окремий батальйон перепідпорядкували командиру 36-ї окремої бригади берегової оборони ВМС ЗС України.
29 квітня 2004 року 1-й окремий батальйон морської піхоти передислокований із Краснокам'янки до Феодосії.
У 2007 році у батальйоні створили роту на честь гуцульських морських піхотинців (маються на увазі 1-й та 2-й гуцульські полки, які входили до складу бригади морської піхоти УНР): близько 70 осіб набрали з Прикарпаття[2].
З 1 по 30 жовтня 2008 року батальйон брав участь в антитерористичній операції Активні зусилля національних сил НАТО «Активні зусилля».
18 листопада 2008 року 1-му окремому батальйону морської піхоти присвоєно почесне найменування 1-й окремий Феодосійський батальйон морської піхоти.
З 4 квітня по 15 листопада 2009 року 1-й окремий Феодосійський батальйон морської піхоти брав участь у 12-й ротації у складі спільного українсько-польського миротворчого батальйону «УкрПолбат» багатонаціональної тактичної групи «East» сил KFOR у Косово. Протягом 7 місяців воїни у чорних беретах виконували на Балканах завдання з підтримання миру і спокою на території муніципалітету Штрпце.
Бійці 1-го окремого Феодосійського батальйону морської піхоти на навчаннях «Сі Бриз-2010»
Феодосійські морські піхотинці десантуються на острів Тендра, полігон «Широкий лан», 2010
З 2013 року батальйон почав комплектуватися винятково солдатами військової служби за контрактом[3].
Морські піхотинці на церемонії відкриття навчань Steadfast Jazz, Польща, 3 листопада 2013.
Наприкінці 2013 року бійці 1 ОБМП взяли участь у проведенні другої фази головного сертифікаційного командно-штабного навчання Сил реагування НАТО Steadfast Jazz[4].
В ніч з 20 на 21 лютого 2014 року батальйон чисельністю 237 осіб з повним бойовим забезпеченням було перевезено спецпотягом з Феодосії до с. Данилівка Васильківського району на Київщині і розміщено на території військової частини А-2860, з розрахунку використати його для придушення протестів на Майдані незалежності. Військову частину почали блокувати жителі Данилівки. Народний депутат Микола Томенко поспілкувався з командиром батальйону[уточнити] полковником Сергієм Пасічником,[уточнити] домовившись про те, що батальйон перебуватиме виключно на території цієї військової частини. Томенко також звернувся до Міністра оборони України Павла Лебедєва з вимогою повернути морських піхотинців до пункту постійної дислокації у Феодосію[6]. На той час Верховна Рада ухвалила постанову про засудження і припинення Антитеористичної операції у Києві, і того ж дня морських піхотинців було відправлено назад до Феодосії[7].
В ніч на 27 лютого 2014 року почалася відкрита фаза вторгнення Росії до Криму. За кілька днів місце постійної дислокації батальйону було заблоковано російськими підрозділами[8]. Попри ультимативні пропозиції скласти зброю українські морські піхотинці зміцнили периметр частини і приготувалися до штурму.
19 березня 2014 року військовослужбовці батальйону звернулися до командування ЗСУ та української влади щодо конкретних директив для дій у ситуації, що склалася[9].
Вранці 24 березня російські війська за підтримки двох вертольотів Мі-24 взяли штурмом частину феодосійських морпіхів. Українські морські піхотинці вступили в рукопашний бій, але були взяті в полон[10][11]. Командира батальйону Дмитра Делятицького і заступника командира з роботи з особовим складом Ростислава Ломтєва російські військові вивезли на гелікоптері у невідомому напрямку[12]. В цей же день заступник начальника головного командного центру Збройних сил України генерал-майор Олександр Розмазнін заявив, що на базі Феодосійського 1-го батальйону морської піхоти буде створено бригаду морської піхоти України[13].
Ввечері 26 березня Дмитро Делятицький та Ростислава Ломтєв разом з іншими українськими офіцерами були звільнені з російського полону[14].
Після зазначених подій лише 137 військовослужбовців батальйону з близько аніж 600, вирішили продовжити службу у ЗС України[15]. Згодом із залишків 1-го і 501-го батальйонів морської піхоти та поповнення з контрактників у ВМС України було створено 1-шу бригаду морської піхоти імені Костянтина Ольшанського[16][17].
29 жовтня 2014 року у складі зведеного загону ВМС ЗС України, що виконував бойові завдання під час Російсько-української війни у смт Талаківка під час обстрілу ворожою артилерією загинули старший матрос Артем Корнєв, який з 2009 року служив у 1-ФОБМП, а після анексії Криму не зрадив присязі і продовжив службу у Миколаєві[18], та підполковник (посмертно) Юрій Загребельний.
У 2015 році шляхом переформування 36-ї окремої бригади берегової оборони була сформована 36-та окрема бригада морської піхоти і 1-й окремий батальйон увійшов до її складу.
Збірна десантна група 1 ОБМП.
23 травня 2018 року, під час урочистої церемонії на святкуванні Дня морської піхоти України, під час церемонії заміни чорного берету на берет барви морської хвилі, частина військовослужбовців батальйону влаштувала перед Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України демарш та відмовилася виконувати наказ зі зміни беретів[19].
На 2021 рік у складі зведеного загону ВМС ЗС України виконував бойові завдання в районі селищної громади Сартана Маріупольського району (н.п. Водяне, Павлопіль, Талаківка та ін.).[джерело?]
Російське вторгнення 2022 року
У жовтні 2022 року батальйон брав участь у боях на Бахмутському напрямку[20].
У серпні 2023 року підрозділ разом з іншими угрупуваннями морської піхоти, національної гвардії України, сил територіальної оборони звільнив н.п. Урожайне Великоновосілківської селищної громади Волноваського району Донецької області[21].
Міжнародні навчання
За час свого існування батальйон брав участь у таких навчаннях: «Сі Бриз» (2001, 2002, 2007, 2008, 2010, 2013 рр.), «Фарватер миру» (2003 рік), «Кооператив партнер» (2003 рік), «Північне сяйво» (2003 рік), «Щит миру» (2005 рік), «Бриліант марінар» (2006 рік), «Адекватне реагування» (2011, 2012 рр.), «Взаємодія» (2011, 2012 рр.). Також у 2009 році були проведені тактичні навчання з батальйонною тактичною групою.
Структура
2008
управління, штаб
1-ша рота морської піхоти
2-га рота морської піхоти (посилена гранатометним взводом з АГС-17)
десантно–штурмова рота (парашутно–десантна)
мінометна батарея
розвідувальний взвод
2012
управління, штаб
1-ша рота морської піхоти
2-га рота морської піхоти
десантно–штурмова рота (парашутно–десантна)
мінометна батарея
рота матеріального та технічного забезпечення
розвідувальний взвод
взвод снайперів
протитанковий взвод
взвод зв'язку
інженерно-саперний взвод
взвод десантно-висадкових засобів
медичний пункт
Командування
підполковник Голобородов О. С. 08.06.1993 — 13.10.1994 рр.;[22]
Батальйон має прізвисько — Солені пси, отримане на військових навчаннях в США[25].
Однією з основних традицій підрозділу та традицій Морської Піхоти України є подолання особовим складом психологічної смуги перешкод та складання клятви Морського Піхотинця.[джерело?]
.jpg)
