Ганс-Йоахім Марсель

Ганс-Йоахім Марсель
Hans-Joachim Marseille
Прізвисько	«Зірка Африки»
Народження	13 грудня 1919(1919-12-13) Берлін  Веймарська республіка
Смерть	30 вересня 1942(1942-09-30) (22 роки) Сіді-Абд-ель-Рама Єгипет загиблий у бою
Поховання	Tobruk German cemeteryd[1]
Країна	Веймарська республіка  Третій Рейх
Рід військ	Люфтваффе
Роки служби	1938—1942
Звання	гауптман
Командування	3./JG 27
Війни / битви	Друга світова війна Стратегічна повітряна оборона Рейху Битва за Британію Балканська кампанія Північна Африка
Автограф
Нагороди
Ганс-Йоахім Марсель у Вікісховищі

Ганс-Йоахім Марсель (нім. Hans-Joachim Walter Rudolf Siegfried Marseille, 13 грудня 1919, Берлін — 30 вересня 1942, півд. Сіді-Абд-ель-Рама, Єгипет) — німецький льотчик-ас Другої світової війни на прізвисько «Зірка Африки» (нім. Stern von Afrika).

Народився 13 грудня 1919 року в Шарлоттенбурзі, передмісті Берліна (нині район в західній частині Берліна) в родині нащадків французьких лютеран, які втекли в Німеччину від релігійних переслідувань. Його батько Зіґфрід Марсель був льотчиком під час 1-ї світової війни. Після війни став поліцейським. Воював у складі Вермахту у Другій світовій війні і 1944 року, в званні генерал-майора загинув на Східному фронті. Ледве Марселю виповнилося 18 років, він пішов служити в Люфтваффе, де проявив себе надзвичайно талановитим, але дуже недисциплінованим льотчиком.

Реймонд Ф. Толівер, Тревор Дж. Констебль писали про Марселя, що він:

«… був анахронізмом. Лицарем, що народився на кілька століть пізніше і бітником, що з'явився на світ років на 16 раніше свого часу». Він поєднував у собі якості безжального, розважливого вбивці і безневинного хіпі. Його коротка військова кар'єра стала легендою…[2]

Зовнішні відеофайли
	Аси Люфтваффе.

За доволі короткий період (з 24 серпня 1940 по 28 вересня 1940 і 23 березня 1941 по 26 вересня 1942) капітан Марсель отримав 158^[3] персональних перемог і є тридцятим у списку найкращих льотчиків-винищувачів світу. Основні театри бойових дій, в яких він брав участь — Битва за Британію і війна в Північній Африці у складі Німецького Африканського Корпусу.

Під час битви за Англію Йоахім збив 7 літаків супротивника, а самого його за весь період бойових дій збивали щонайменше 4 рази (за іншими даними — 6)^[2], але він завжди доводив свій літак до своїх позицій.

6 червня 1942 року за 11 хвилин збив 6 винищувачів P-40 «Томагавк».

1 вересня 1942 — за три вильоти збив 17 літаків^[2] королівських ВПС. Це був рекорд за всю історію авіації^[4]. Абсолютний рекорд встановив майор Люфтваффе Еміль Ланг, який збив за один день 18 радянських літаків.

Тільки за один вересень 1942 року ним був збитий 61 британський літак. Ніхто за всю історію військової авіації, включаючи фон Ріхтгофена, не зміг досягти цього рекордного результату.

Всього Марсель здійснив 388 бойових вильотів, провівши в повітрі в цілому 482 години і 49 хвилин. Із 158 його перемог 151 припадає на бої в Північній Африці, де ним було збито 101 — американський винищувач P-40 «Томагавк», 30 — британських винищувачів «Харрікейнів», 16 — британських винищувачів «Спітфайрів», 2 — американських середніх бомбардувальників Martin A-30, 1 — британський швидкісний легкий бомбардувальник Bristol Blenheim і 1 — американський легкий бомбардувальник Martin Maryland.

На відміну від найрезультативнішого в історії авіації пілота Люфтваффе Еріха Альфреда Гартманна, який майже завжди атакував супротивника із засідки (сліпої зони) і ніколи не ввязувався в прямий бій із супротивником (він використовував правило: «побачив — вирішив — атакував — відірвався»), Ганс-Йоахім Марсель завжди використовував стрімку атаку, не відриваючись від супротивника і не виходячи з бою. Як тільки він бачив, що противник, якого він атакував, був підбитий, Марсель без зволікання кидався на другого супротивника, після нього на третього — не даючи пілотам противника отямитись. Ця тактика пояснює велику кількість збитих літаків противника за малий період часу і до того ж давала велику економію боєзапасу. Він інколи повертався на базу після бою з половиною боєзапасу, збивши при цьому 5-6 машин противника.^[2]

Ось що писав про Марселя Гайнц Йоахім Наварра:

Він заздалегідь знає всі наміри свого супротивника і завдає удару на випередження. Коли він абсолютно впевнений, що його вогонь знищив ворога, Марсель втрачає до нього будь-який інтерес і атакує наступний літак.[2][5]

Список повітряних перемог Ганс-Йоахіма Марселя становить 158 літаків противника, збиті ним особисто. З них 7 в Битві за Британію і 151 в Північній Африці.^[6]

За роки служби в Люфтваффе Марсель здобув наступні нагороди Німеччини та інших країн: ^[2][10][11]

• кавалер Залізного хреста II класу (вересень 1940);
• кавалер Залізного хреста I класу (листопад 1940);
• кавалер ордена Німецький Золотий хрест (24 листопада 1941);
• кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (22 лютого 1942);
• кавалер Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям № 97 (6 червня 1942)
• Золота медаль за військову доблесть (Італія) (6 червня 1942);
• кавалер Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям та мечами № 12 (18 червня 1942)
• кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям, мечами та діамантами № 4 (3 вересня 1942).

Інші нагороди:^[12]

• Комбінований Знак Пілот-Спостерігач 1-го ступеня у золоті з діамантами;
• Почесний Кубок Люфтваффе
• Золота авіаційна планка Люфтваффе з підвіскою «300»
• Кинджал честь армії;
• Італійський знак авіатора.

Ганс-Йоахім Марсель трагічно загинув 30 вересня 1942 року в результаті технічної несправності літака. Невдала спроба вистрибнути з парашутом з винищувача, який утратив керування, призвела до сильного удару пілота об хвостове оперення літака і пошкодження парашута, від чого він не розкрився.

Марсель був похований за чотири милі на південь від Сіді-Абд-ель-Рахмана, на тому самому місці, де він розбився. 1954 року його прах перепоховали на німецькому меморіальному кладовищі «Гарденс» у Тобруці (Лівія), а на місці загибелі пілота встановили пам'ятний знак у вигляді піраміди.

На Меморіалі сім'ї Рейтер-Марсель на кладовищі Alt-Шенеберг у Берліні є такий напис (ліва сторона):

Перебуваючи в радянському полоні, найкращий ас за всю історію авіації Еріх Гартманн на мимовільний вигук захоплення офіцера НКВД: «Але тоді ти є найкращим асом Німеччини!» — відповів:

«Так. Але я збивав тільки російські літаки і всього кілька американських машин. На Західному Фронті пілот на ім'я Марсель збив 150 британських літаків. У наших ВПС один британський літак прирівнюється до 3 російських. Так що найкращим винищувачем є Марсель, а не я».[13]

Двадцять п'ять років після смерті Марселя, льотчики, ветерани Другої світової війни зібралися на його честь на «Міжнародній зустрічі льотчиків-винищувачів» 7—8 жовтня 1967 року в Фюрстенфельдбруці (Баварія). Участь у цій зустрічі взяли льотчики-винищувачі із шести різних країн, у тому числі Еріх Гартманн (Німеччина), Роберт Стенфорд Туск (Велика Британія), Адольф Галланд (Німеччина), Гюнтер Ралль (Німеччина) і Майкл Мартін, який був збитий Марселем 3 червня 1942 року. Почесними гостями на цьому зібранні були мати Марселя, фрау Шарлотта Рейтер-Марсель і його колишня наречена Ганне-Лієс.^[14]

1957 року режисер Альфред Вайденманн зняв кінострічку «Зірка Африки» (Der Stern von Afrika^[de]). У головній ролі, Ганса-Йоахіма Марселя, знявся німецький актор Йоахім Гансен^[de].

• Митчем С., Мюллер Дж. Командиры Третьего рейха = Hitler's Commanders. — Смоленск : Русич, 1995. — 480 с. — (Тирания) — 10 000 прим. — ISBN 5-88590-287-9. (рос.)
• Ганс-Йоахім «Йохен» Марсель. Біографія [Архівовано 11 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
• Фрашки Г. «З мечами та діамантами», Астрель, 2006
• Спік М. «Аси Люфтваффе», Русич, Смоленськ, 1999
• Зефиров М. «Аси Люфтваффе. Хто є хто. Швидкість», Астрель, 2010

• Список асів Люфтваффе Другої світової війни
• Радянські аси 2-ї Світової війни [Архівовано 18 червня 2011 у Wayback Machine.]