Бадняк — різдвяний персонаж східнослов'янської міфології. Його символ — «різдвяне поліно», пеньок з бородою чи гілка, що спалюються у Святвечір. Бадняк протистявляється Божичу, як старий рік новому. Він пов'язаний з образом змія у корені дерева. Спалювання Бадняка у кінці старого року символізує поразку змія (змій — втілення нижнього світу) вогнем, знаменує початок нового часового циклу.[1]
Бадняк — дерево-тотем, що було носієм різних природних і господарських благ[2][3]
Свято Бадняка — весняне свято, яке було своєрідним табу на винищення лісів, гаїв[2][4]
Примітки
↑Войтович, Валерій Миколайович. (2002). Українська міфологія. Київ: Либідь. с. 22.
↑ абПлачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології: — К.: Укр. письменник, 1993. — С.13.
_(14596485307).jpg)
