|
| Баришівська сотня
|
|
|
|
|
| Основні дані
|
| Полк:
|
Переяславський
|
| Утворена:
|
1648
|
| Ліквідована:
|
1782
|
| Населені пункти
|
| Центр:
|
містечко Баришівка
|
| Кількість містечок:
|
1[1]
|
| Кількість сіл:
|
17[1]: Ядлівка, Рудницьке, Гостролуччя, Селище, Дернівка, Коржі, Волошинівка, Селичівка, Бзів, Морозівка, Лебедин, Кучаків, Власівка, Сулимівка, Пасічна, Сезенків, Мала Стариця.
|
| Кількість хуторів:
|
5[1]
|
|
|
|
|
| Сотенна влада
|
| Сотники
|
Ба́ришівська со́тня — адміністративно-територіальна та військова одиниця Переяславського полку у добу Гетьманщини з центром у містечку Баришівка.
Історія
Утворилася влітку 1648 року. Внесена до Зборівського реєстру (16 жовтня 1649 року) численністю 111 козаків. Як військово-адміністративна одиниця постійно належала до Переяславського полку.
Скасована, як і інші лівобережні сотні у 1782 році. Вся територія сотні увійшла до складу Остерського повіту Київського намісництва.
Населені пункти
Населені пункти, записані до сотні у 1750 році: Баришівка, містечко; Бзів, село; Власівка[2], село; Волошинівка, село; Дернівка, село; Коржі, село; Кучакове, село; Лебедин, село; Мала Стариця, село; Морозівка, село; Остролуччя, село; Пасічне, село; Рудницьке, село; Сезонків, село; Селичівка, село; Селище, село; Сулимівка, село; Ядлівка, село.
В «Генеральному описі Малоросії» 1765–1769 років до сотні записано також села: Березне (?), Борщів, Іванківка, Липняцьке (?), Любарці, Паришків, Сеченка (?) та Скопці.
- Шкабура Овсій (1649)
- Воробей Іван (1663)
- Моркотун Іван (1663)
- Лобода Захар (1666)
- Щербина (1666)
- Максименко Олефір (1669–1672)
- Моркотун Павло (1672)
- Чеснійший Іван (1673)
- Острожанин Петро (1675)
- Мирон Гаврилович (1678–1679)
- Голубенко Матвій (1685, н.; 1687)
- Степан Миронович (1687)
- Мокієвський Михайло (1687)
- Костянецький Михайло (1690, н.)
- Степаненко Лук'ян (1693)
- Лавренченко Василь (1695–1699, 1703–1706)
- Денис Миронович (1699)
- Яків Васильович (1702 (н.), 1706)
- Кулішенко Марко (1704, н.)
|
- (Ісаєвич) Ісай Денисович (1710–1728)
- Кіндрат Васильович (1711 (н.), 1724)
- Полоток (1718 (н.))
- Лушня Федір (1723 (н.))
- Федір Матвійович (1724 (н.), 1731)
- Жидченко Яків (1728 (н.))
- Сулима Семен (1729–1737)
- Яків Іванович (1730–1731 (н.))
- Великий Іван (1734 (н.))
- Батюк Влас (1734 (н.), 1737, 1738–1739)
- Афендик Степан Іванович (1735 (н.), 1738, 1740)
- Лисенко Максим (1736 (н.))
- Лизакевич Григорій Федорович (1737–1744)
- Жидченко Степан (1738 (н.))
- Антонов Яким (1741–1742 (н.))
- Гаркуша Никифор (1742 (н.))
- Афендик Давид (1745–1768)
- Корніїв Данило (1751 (н.))
- Афендик Федір (1768–1782)
|
- Неродка Яків (1669)
- Лужицький Іван (1675)
- Лужецький Данило Іванович (1676–1711)
- Лужецький Павло Данилович (1719–1720)
- Врублевський Степан (1720)
- Антонович Йосип (1727–1730)
- Лужецький Павло Данилович (1731)
- Диваченко Михайло (1732–1737)
- Марковченко Матвій Олександрович (1737–1738)
- Дмитренко Михайло (1738, 1740, 1742)
- Кончаковський Іван (1743)
- Барабаш Трохим Іванович (1746–1755)
- Мойсеєнко Максим (1760–1767)
- Чубук Тимофій (1776–1781)
- Шапошник Іван Прокопович (1735–1737)
- Бей Семен (1738–1740)
- Таран Яків (1741–1743)
- Загниборода Лук'ян (1748, 1754)
- Загниборода Тиміш (1745–1754)
- Батюк Данило (1755–1767)
- Батюк Гордій (1763–1782)
- Гаркуша Никифор (1734)
- Кононенко Данило (1737)
- Гаркуша Никифор (1743–1745)
- Лисий Мирон (1748)
- Лисенко Григорій (1752)
- Носенко Михайло (1752–1761)
- Федір (1763)
- Дейко Максим (Василь) (1767)
- Лазко Максим (1774–1781)
- Дейнека Тимофій Федорович (1664–1676)
- Купленик (Куплямінов) Остап (1678–1679)
- Кудінов Степан (1685–1687)
- Гриненко Лук'ян (1688–1689)
- Костянецький Михайло (1690)
- Железняк Степан (1693)
- Степаненко Лук'ян (1695)
- Железняк Степан (1699)
- Костянецький Михайло (1699–1702)
- Ісай Денисович (1702–1706)
- Трохименко Семен (1706)
- Ісай Денисович (1711)
- Кононенко Іван (1715; 1724)
- Олешкевич Олександр (1716)
- Кудін Іван (1718)
- Степанович Іван (1720)
- Скидан Пилип (1726)
|
- Кіндрат Васильович (1727, 1728)
- Дейко Кіндрат (1727, 1729)
- Антонович Яким (1730, 1734–1735, 1737–1738, 1740)
- Кіндрат Іванович (1731)
- Жидченко Стефан (1731)
- Батюк Улас (1732–1733)
- Гаркуша Никифор (1734)
- Носенко Степан (1736)
- Загниборода Никифор (1738)
- Дроздовський Тиміш (1738)
- Прокопенко Федір (1739)
- Загниборода Никифор (1740)
- Степан Іванович (1740–1745)
- Дейко Пилип (1746–1751, 1756–1760)
- Ісаєвич Михайло (1752–1757)
- Гаркуша Федір Никифорович (1762–1781)
|
Опис Баришівської сотні
За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Баришівської сотні напередодні ліквідації[3]:
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г За описом Київського намісництва у 1781 р.
- ↑ [В «Генеральному описі Малоросії» записана як Уласівка]
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 102, 108
Література та джерела
- Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 111-112.
|
