Басанська сотня

Басанська сотня
Нова Басань
Основні дані
Полк:	Переяславський
Утворена:	1648
Ліквідована:	1782
Населені пункти
Центр:	містечко Басань
Кількість містечок:	2: Басань та Биків
Кількість сіл:	19: Крупіль, Усівка, Старий Биків, Петрівка, Красне, Козацьке, Білоцерківці, Стара Басань, Веприк, Вороньки, Озеряни, Щаснівка, Осовець, Бригинці, Піски, Кулажинці, Згурівка, Оржиця, Миколаївка.
Кількість хуторів:	19
Сотенна влада
	Сотники

Баса́нська со́тня — адміністративно-територіальна та військова одиниця Переяславського полку за Гетьманщини з центром у містечку Басань.

Історія

Як козацький підрозділ сформувалася влітку 1648 року. За Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 року, сотня мала 80 козаків. 1654 року Крукполе складало окрему військову одиницю. У 1667 році до сотні приєднали козаків і населені пункти Биківської сотні. Весь час існування входила до складу Переяславського полку. Ліквідована у 1782 році разом з іншими лівобережними сотнями. Населені пункти розподілено між Козелецьким, Остерським та Пирятинським повітами Київського намісництва.

Населені пункти

У 1750 році: Басань, містечко; Биків, містечко; Білоцерківці, село; Брагинці, село; Бурки, хутір; Веприк, село; Воронки, село; Гайовий, хутір; Згурівка, село; Козацьке, село; Красне, село; Крупілля (Крукполе), село; Кулажинці, село; Миколаївка, село; Озеряни, село; Оржиця, село; Осівці, село; Петровське, село; Піски, село; Стара Басань, село; Старий Биків, село; Усівка, село. Хутори: київського полковника Юхима Дарагана, священика Федора Соховича, село Щаснівка Семена Терлецького, Ярешківський хутір. У Рум'янцевському описі також присутні слободи Кирилівка та Серединська. У XVII столітті Крукполе мало статус містечка.

Сотенний устрій

Сотники

Смілий Тишко (1649)
Царенко Нечипір Омелянович (1653–1657)
Богомаз Яків (1661)
Онопрієнко (1661)
Нерада Андрій (1669)
Матяшенко Сава (1672)
Курка Василь (1673)
Яцькович Карпо Тимофійович (1679–1690, 1700–1702)
Ясинський К. (1690–1695)^{[джерело?]}
Шаповаленко Григорій (1695)
Васкович Іван (1696)
Шаповаленко Клим Григорович (1702–1709, 1714–1716)
Рудківський Федір Остапович (1712, 1717–1725)
Біличенко Денис (1721 (н.), 1724)

Нестеренко Степан (1721 (н.), 1724, 1732)
Забіла Михайло Васильович (1724, 1725 (н.))
Шаповаленко Семен Климович (1725–1738)
Хмарський Семен (1729 (н.))
Самойленко Григорій (1733 (н.))
Сириця Микита (1737, 1738 (н.))
Полозко (1738 (н.))
Нестелій Іван (1738–1774)
Махно Артем (1739, 1752 (н.))
Яшарицький Никифор (1752–1754)
Новицький Іван (1758 (н.))
Нестелєй Іван (1760 (н.))^[2]:
Прийма Сава (1764 (н.))
Пилипенко Семен Якович (1774–1782)
Григорій Дем'янович (1782)

Писарі

Карпович Іван (1716)
Стефановський Карпо (1729)
Деревицький Степан Ілліч (1731–1735)
Климович Микола (1736–1738)
Максимов Семен (1738–1743)
Пашковський Іван (1748)

Гайдаборис Сава (1750–1753)
Зубець Андрій (1752)
Кустовський Сава (1752–1760)
Кустовський Герасим (1760–1764)
Попчинський Йосип (1767)
Радченко Антін (1771–1782)

Осавули

Денисенко Аврам (1733)
Кунах Михайло (1736–1737, 1740–1741)
Нестеренко Іван (1738)
Грицаєнко Олексій (1741–1743)
Величко Іван (1748–1752)
Слюзка Дмитро (1752)
Цикало Остап (1755–1757)

Гладкий Гаврило (1757–1759)
Сапон Василь (1759–1762)
Тимешко Лука (1763–1764)
Величко Корній (1764–1767)
Пашковський Давид (1767–1768)
Щегловський (1771–1776)
Харламовський Йосип (1776–1782)

Хорунжі

Нечипір (1676)
Денисенко Аврам (1734–1736)
Нестеренко Омелян (1737–1743)
Іванецький Марко (1748–1764)
Щегловський (1767–1771)
Харламовський Йосип (1773–1776)
Тимошевський Пантелеймон (1776–1782)

Басанські городові отамани

Дмитренко Степан (1673, 1684–1687)
Царенко Нечипір Омелянович (1679)
Хоменченко Лука (1690)
Нерада Іван (1695)
Голод Іван (1696, 1702)
Васильченко Кузьма (1681, 1685, 1695)
Білоцерківець Іван (1702)
Довгополий Опанас (1706)
Хмарський Михайло (1714, 1724)
Рева Василь (1715)
Матяшенко Тихон (1716)
Зубець Дем'ян (1717–1718)
Парфенович Прокіп (1718)
Зубець Роман (1720)
Нестеренко Федір (1721, 1728)

Хмарський Семен (1721, 1729)
Лиска Василь (1724)
Яким (1725)
Фастовець Петро (1725)
Поліно Степан (1724–1725)
Комлин Степан (1730 (н.))
Сириця Мкмита (1731–1739, 1750–1752)
Нестеренко Степан (1734 (н.))
Яшарицький Никифор (1734, 1738, 1741–1752)
Махно Артем (1736–1737, 1748, 1750, 1753–1754)
Хурсей Іван (1739–1740)
Лебчинський Опанас (1755–1764)
Дроновський Григорій (1767)
Задорожний Яків (1771–1781)

Опис Басанської сотні

За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Басанської сотні (за новоствореними повітами) напередодні ліквідації^[3]:

Населені пункти Басанської сотні ^[1]	Дворян і шляхетства	Різночинців	Духовенства	Церковників	Греків	Хат					Всього
Населені пункти Басанської сотні ^[1]	Дворян і шляхетства	Різночинців	Духовенства	Церковників	Греків	козаків виборних	козаків підпомічників	міщан	посполитих коронних, в тому числі рангових	посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків	хат	за останньою 1764 року ревізії душ
У Козелецькому повіті (Київського намісництва):
містечко Басань	4	4	5	5	—	125	218	—	—	436	779	—
село Крупіль	1	2	1	1	—	74	76	—	—	67	217	—
село Усівка	2	3	2	2	—	84	36	—	—	138	258	—
селище Старий Биків	—	—	—	—	—	14	14	—	—	83	111	—
містечко Биків	—	—	2	2	—	—	—	—	—	173	173	—
село Петрівка	—	—	2	2	—	—	—	—	—	143	143	—
село Красне	4	2	1	1	—	57	32	—	—	99	188	—
село Козацьке	—	2	2	2	—	34	58	—	—	141	233	—
селище Білоцерківці	—	—	—	—	—	24	10	—	—	63	97	—
село Стара Басань	6	—	1	2	—	41	11	—	—	197	249	—
село Веприк	—	—	2	2	—	4	22	—	—	206	232	—
село Вороньки	—	1	1	2	—	—	—	—	—	243	243	—
село Озеряни	1	—	1	2	—	—	2	—	—	163	165	—
село Щаснівка	—	1	1	2	—	—	—	—	—	131	131	—
селище Осовець	—	1	—	—	—	22	9	—	58	8	97	—
селище Бригинці	—	—	—	—	—	29	19	—	—	43	91	—
1. хутір пані генеральші Теплової	—	—	—	—	—	—	—	—	—	3	3	—
2. хутір полковниці Забѣлиної	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
3. хутір Пасківщина	—	—	—	—	—	—	—	—	—	54	54	—
4. хутір Середівський	—	—	—	—	—	—	—	—	—	37	37	—
5. хутір Пустотинський	—	—	—	—	—	—	—	—	—	35	35	—
6. хутір диякона Соховича	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
7. хутір священика Соховича	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
8. хутір бунчукового товариша Покорського та посполитого Олѣйника	—	—	—	—	—	—	—	—	—	5	5	—
9. хутір полковниці Забѣлиної	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
10. хутір осавула полкового Туманського	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
11. хутір генеральші Теплової	—	—	—	—	—	—	—	—	—	11	11	—
12. хутір Рокитянський	—	—	—	—	—	—	—	—	—	9	9	—
13. хутір Мачалиський	—	—	—	—	—	—	—	—	—	4	4	—
14. хутір Значкових товаришів Климовичів	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
15. хутір тих ж Климовичів	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
16. хутір полковниці Забѣлиної	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
17. хутір Гайовий	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
Разом у частині сотні Басанської	18	16	21	25	—	508	507	—	58	2508	3581	9585
У Остерському повіті (Київського намісництва):
село Піски	1	1	1	—	—	16	11	—	71	23	121	—
село Кулажинці	1	2	1	1	—	—	—	—	—	22	22	—
Разом у частині сотні Басанської	2	3	2	1	—	16	11	—	71	45	143	494
У Пирятинському повіті (Київського намісництва):
село Згурівка	—	1	3	1	—	11	—	—	—	196	207	—
село Оржиця	—	—	1	2	—	—	—	—	—	101	101	—
село Миколаївка	—	—	2	2	—	—	—	—	—	79	79	—
До села Оржиця хутір його сіяння графа Розумовського	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
До села Миколаївка хутір протопіпа Туманського	—	—	—	—	—	—	—	—	—	6	6	—
Разом у частині сотні Басанської	—	1	6	5	—	11	—	—	—	384	395	1517
Всього у сотні Басанській	20	20	29	31	—	535	518	—	129	2937	4119	11596

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г За описом Київського намісництва у 1781 р.
↑ Микола Гринь КОЗАЦЬКЕ: До історії рідного села. Видавництво "Аспект-поліграф", Ніжин, 1914, - 552 с. стор.38,https://shron1.chtyvo.org.ua/Hryn_Mykola/Kozatske_materialy_do_istorii_ridnoho_sela_nad_Supii-rikoiu_i_ioho_naiblyzhchoi_okruhy.pdf [Архівовано 9 жовтня 2018 у Wayback Machine.]?
↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 102, 108

Література

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 112-113.

[На_1781-1] а ^б ^в ^г За описом Київського намісництва у 1781 р.

[2] Микола Гринь КОЗАЦЬКЕ: До історії рідного села. Видавництво "Аспект-поліграф", Ніжин, 1914, - 552 с. стор.38,https://shron1.chtyvo.org.ua/Hryn_Mykola/Kozatske_materialy_do_istorii_ridnoho_sela_nad_Supii-rikoiu_i_ioho_naiblyzhchoi_okruhy.pdf [Архівовано 9 жовтня 2018 у Wayback Machine.]?

[3] Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 102, 108

[1]

[2]

[3]