| Кропивнянська сотня
|
|
|
|
|
| Основні дані
|
| Полк:
|
до 1649 року — Переяславський
1649—1658 — Кропивнянський
1658—1663 — Іркліївський
1663—1782 — Переяславський
|
| Утворена:
|
до 1648 року
|
| Ліквідована:
|
у 1782 році
|
| Населені пункти
|
| Центр:
|
містечко Кропивна
|
| Кількість містечок:
|
1 [1]
|
| Кількість слобід:
|
2 [1]:Залізки, Дубинка
|
| Кількість сіл:
|
10 [1]: Щербинівка, Крупське, Красенівка, Богодухівка, Чорнобай, Деньги, Богушкова Слобідка, Панське, Чехівка, Хрестителеве.
|
| Кількість хуторів:
|
37 [1]
|
|
|
|
|
| Сотенна влада
|
| Сотники
|
Кропивнянська сотня — козацька сотня, адміністративно-територіальна та військова одиниця за часів Гетьманщини. Сотенний центр — містечко (на той час) Кропивна.
Історія
Сотня належить до найстаріших військово-тактичних підрозділів козацького реєстрового війська. Сформувалася в 30-х років XVII ст. у складі Переяславського полку. За реєстром козацької старшини 1638 р., Кропивнянську сотню Переяславського полку реєстрового козацького війська Речі Посполитої очолювали отамани Іван Зборовський та сотник Михайло Каша.
З початком 1648 року сотня стала основою для формування окремого Кропивнянського полку. За Зборівською угодою 16 жовтня 1649 року утворення такого полку було юридично закріплене на чолі з Филоном Джалалим і сотня протягом 1649—1658 pp. входила до Кропивнянського полку. Її склад у жовтні 1649 року — 284 козаки, тобто два підрозділи, — полкова сотня і сотня в селі Деньги, яку називали і Денізька, і Демська, бо очолював її Дем'ян [Демко] Многогрішний, майбутній лівобережний гетьман у 1668—1672 роках.
У 1658 році Кропивнянський полк ліквідований гетьманом Іваном Виговським, а Кропивнянську сотню включено до складу Іркліївського полку. Після ліквідації останнього у 1663 року Кропивнянська сотня увійшла до Переяславського полку і від 1663 до 1782 року була його військовою, судовою та адміністративною одиницею.
Після ліквідації сотні у 1782 році її територію розділено між Золотоніським, Хорольським та Городиським повітами Київського намісництва.
Населені пункти сотні
Населені пункти на 1750 рік: Богодухівка, село; Богушкова Слобідка, містечко; Вершина, хутір; Головатівка, хутір; Головатівщина, слобідка; Григорівка, слобідка; Деньги, село; Дубинка, село; Залізки, село; Завойківський хутір; Кривоносівка, слобідка; Кропивна, містечко; Крупське, село; Моксаківщина, слобідка; Моровщина, слобідка; Наумівка, слобідка; Панське, село; Синеоківка, село; Слобідка біля річки Згари.
Хутори: Верещаки Якова, компанійця; Демченків Івана і Мусія, значкових товаришів; Дробницького Василя, значкового товариша; Жеребецького Євстафія, компанійського сотника; Красногорського монастиря в урочищі Нетечі; Моцоки Григорія, полкового хорунжого; Петрашевича, золотоніського священика; Петрашевича Якова, кропивненського священика; Саранчі Андрія і Микити, компанійців; Федорова Семена, кропивненського священика; Черняхівського Василя на Ірклії.
- Талда Клим (1648)
- Морозенко Нестор (1-ї, 1649)
- Ігнатович [Многогрішний] Дем'ян Гнатович (2-ї, 1649)
- Кульженко Прокіп (1663; 1672)
- Демченко Лук'ян (1676)
- Дробницький Степан (1681—1682)
- Талда Василь (1698—1706)
- Ісаєвич Григорій Денисович (1706—1715)
- Следзинський Костянтин Якович (1709—1712, н., 1715—1729)
- Артюшенко Василь (1710, н.)
- Горбань Дем'ян (1710; 1723; 1724, н.)
- Попович Павло (1718; 1730; 1731, н.)
- Науменко Тимофій (1718, н.)
|
- Пергамен Тимофій (1718; 1724; 1728—1729, н.)
- Гомон Данило (1719; 1722; 1726—1727, н.)
- Петриченко Процик (1720; 1724, н.)
- Яковенко Остап (1722; 1725, н.)
- Шишковський Іван (1729, н.)
- Дараган Дмитро Федорович (1731—1759)
- Бутенко Леонтій (1733, н.)
- Кривонос Іван (1734, н.)
- Гаркавенко Григорій (1736; 1737—1738, 1739—1740, н.)
- Дараган Петро Дмитрович (1759—1764)
- Лесевич Михайло (1759, н.)
- Дараган Антін Дмитрович (1762, н., 1764—1782).
|
- Ольшанський Петро (1663)
- Ярмоленко Нестор (1681)
- Бакай Степан (1710—1712)
- Іван Іванович (1718—1723)
- Василь Олексійович (1722)
- Кривокінь Карпо (1725)
- Борзаківський Григорій (1726—1729)
- Федотов Федір (1729; 1736—1737)
- Петрашевич Конон (1731)
- Павлов Федір (1732)
- Кропивенський Федір (1733—1734)
- Змижнівський Іван (1734—1737; 1740—1743; 1748)
- Удодинський Федір (1744—1746)
- Гавриш Василь (1752)
- Палчевський Федір (1758)
- Гвоздевич Лук'ян (1759—1766)
- Домонтович Степан (1766—1775)
- Савенко Йосип (1776—1782)
- Джемелинський Степан (1734—1738)
- Джулай Роман (1740)
- Шепеленко Зиновій (1741)
- Ющенко Сава (1741; 1748)
- Грихно Іван (1752)
- Яценко Сава (1759—1764)
- Шакун Овсій (1767)
- Луценко Лук'ян (1767)
- Охріменко Іван (1770—1773)
- Ілляшенко Яків (1773—1782)
- Кусюра Фесько (1672—1676)
- Петриченко Прокіп (1732)
- Артюшенко Юсько (1734—1736)
- Звосколовський Андрій (1738; 1741; 1744—1748)
- Шут Нечипір (1741; 1752; 1762—1764)
- Грицай Прокіп (1767—1782)
- Грихно Василь (1662; 1676)
- Талда Клим (1663, н.)
- Зінченко Гаврило (1681)
- Жежеліовський Хома (1706)
- Науменко Яцько (1709)
- Клец Ярема (1710)
- Усуленко Фесько (1710)
- Кривокінь Іван (1710—1711; 1717; 1718)
- Джемелинський Хома (1712; 1714—1715; 1718)
- Артеменко Василь (1714)
- Горбаненко Дем'ян (1715)
- Науменко Тимофій (1716)
- Пергамен Тимофій (1718)
- Голенко Артем (1719)
- Шепель Іван (1719)
- Пергамен Тимофій Матвійович (1720—1722)
- Давиденко Сава (1722, н.)
- Артюх Василь (1723)
|
- Горбаненко Дем'ян (1724)
- Пергамен Тимофій Матвійович (1725—1726)
- Кузьменко Тимофій (1726)
- Голенко Артем (1727)
- Кузьменко Тимофій (1729)
- Сусло Радко (1729—1732)
- Шишченко Іван (1733—1738)
- Коваленко Тарас (1733; 1737, н.)
- Дзюбан Логвин (1735—1736)
- Джемелинський Степан (1736; 1737, н., 1738—1746)
- Тищенко Василь (1737)
- Шишка Іван (1748; 1752; 1759)
- Левицький Опанас Федорович (1753—1754)
- Леонтович Іван (1759—1764)
- Гаврик Василь (1765—1767)
- Охріменко Іван (1773—1775)
- Петраш Василь (1777—1782)
|
Опис Кропивнянської сотні
За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Кропивнянської сотні напередодні ліквідації[2]:
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д За описом Київського намісництва у 1781 р.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 110
Література
- Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 160-162.
