Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Ганджа (судно)

Ганджа
Зображення
CMNS: Ганджа у Вікісховищі
Ганджа в морському музеї в Сурі, Оман

Ганджа́[1] (араб. غنجه, ghanjah), також відоме в Індії як котія — велике дау з двома або трьома щоглами і водотоннажністю від 70 до 200 тонн[2]. Традиційне арабське і індійське вітрильне судно з північно-західної частини Індійського океану.

Трищоглова ганджа в Маскаті, Оман
Котія з Мальдивських о-вів

Опис

Ганджа відносились до найбільших дау, їхня середня довжина становила приблизно 30 метрів, з довжиною кіля близько 15 метрів і водотоннажністю від 125 до 300 тонн. Ганджа мала осадку 2—2,5 м, що небагато для судна такого розміру.

Зазвичай вони мали дві щогли, основна грот-щогла мала виражений нахил до носа, що складав до 10°, задня менша щогла (бізань) встановлювалася вертикально. На великих ганджа могла встановлюватись третя щогла (мала бізань), яка, в такому випадку, мала нахил до корми. Усі щогли озброювались косими чотирикутними арабськими вітрилами з дуже короткою передньою шкаториною. На носі додатково міг встановлюватись бушприт, що ніс трикутний клівер[3].

Ганджа була схожа на інше велике дау — багалу і відрізнялась від неї лише деталями оформлення корпусу. Ганджа переважно мала більш видовжену і струнку форму, ніж багала, значно простіше оформлену корму, зазвичай без кормової галереї на квартердеку і вигнутий ніс з характерним орнаментом з трилисником, вирізаним на верхівці форштевня.

Історія

Котія в гавані Бомбея в 1909 році

Ганджа широко використовувались до початку XX століття як морські торгові судна для перевезень товарів на великі відстані в Індійському океані між західним узбережжям Індійського субконтиненту, Аравійським півостровом та східноафриканським узбережжям Суахілі[4]. Через свою швидкість і великі розміри ганджа також використовувалась як військовий і піратський корабель.

Багато суден типу ганджа було побудовано на традиційних корабельнях у Сурі в Омані, а також у Бейпурі[en] в штаті Керала на малабарському узбережжі в Індії.

На початку XX століття ганджа, як і багала, були поступово витіснені іншою моделлю великого транспортного дау — бумом, яка при схожих розмірах і вітрильному озброєнні мала не транцеву, а гостру корму й більшу маневреність, що було значною перевагою в умовах мілководдя й коралових рифів Арабського моря та Перської затоки.

Див. також

Галерея

Посилання

Примітки

  1. Thabit A. J. Abdullah, The Political Economy of Trade in Eighteenth-Century Basra, SUNY series in the Social and Economic History of the Middle East, 2000, ISBN 978-0-7914-4808-3
  2. Clifford W. Hawkins, The dhow: an illustrated history of the dhow and its world
  3. Too Late to Document Dhows?. Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 28 січня 2021.
  4. Gardiner, Robert (2001 [1998]). The Victory of Seapower. Caxton Editions. ISBN 1-84067-359-1. p. 89

Джерела


Kembali kehalaman sebelumnya