Після дворічного викладання у Франкфурті-на-Майні зайняв кафедру в університеті Гайдельберґа, якою раніше керував Карл Ясперс. Ясперсом був заснований в 1953 році журнал «Philosophische Rundschau». Після виходу на пенсію (1968) викладав як запрошений професор в університетах США (до 1989 року).
Філософія
У творі «Істина і метод» (1960) Ганс-Ґеорґ Ґадамер показує, що науковий спосіб пізнання — не єдиний, і тим більше не універсальний. Він виділяє три основні типи ставлення людини до світу, а отже, розуміння цього світу і «буття» в ньому: «естетичний», «історичний» та «мовний» — і стверджує, що саме досвід мистецтва є спосіб розкриття істини. Історизм XIX ст., навпаки, замінив «розуміння» історії її «вивченням», тобто звичкою розглядати явища тільки як продукт соціальних і культурних обставин, породження «історичної епохи», чужої нашій свідомості. Не рятує і «психологізм», прагнення «вжитися» в досвід іншого. Необхідно з'єднання горизонту автора й «інтерпретатора» на базі мови. При цьому мову Гадамер розуміє як особливу реальність, у якій здійснюється й «розуміння» людьми світу й один одного, і їхнє «дійсне буття».
Григорій Грабович вважає внесок Ґадамера вирішальним для становлення герменевтичної теорії сприйняття, також цікавими є його погляди на мови народів і їхню свідомість:
...успадкована мовна форма не може бути відділеною від змісту. Якщо кожна мова є світобаченням..., вона є ним не в сенсі окремого типу мови..., але на підставі того, що цією мовою є сказане або передане
↑Грабович Г. Теорія та історія:«Горизонт сподівань» і рання рецепція нової української літератури//Григорій Грабович. До історії української літератри. — К. : Критика, 2003. — С. 50-52.
