Саул Аарон Кріпке

|box_width=

Саул Аарон Кріпке
англ. Saul Kripke
Західна філософія
Народження	13 листопада 1940(1940-11-13) Бей-Шор, Саффолк, Нью-Йорк, США
Смерть	15 вересня 2022(2022-09-15) (81 рік) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1] рак підшлункової залози
Громадянство (підданство)	США
Знання мов	англійська[2][3]
Ім'я при народженні	Саул Кріпке
Діяльність	викладач університету, письменник, математик
Викладав	Принстонський університет, Міський університет Нью-Йорка[4], Рокфеллерівський університет і CUNY Graduate School and University Centerd[5]
Член	Норвезька академія наук, Європейська академія наук і мистецтв, Американська академія мистецтв і наук і Logicians Liberation Leagued[6]
Школа / Традиція	Аналітична філософія
Основні інтереси	Логіка (зокрема модальна логіка), Філософія мови
Значні ідеї	Причинні теорії посилання, Kripkenstein
Alma mater	Гарвардський університет (1962) і Omaha Central High Schoold
Зазнав впливу	Фреге, Бертран Рассел, Альфред Тарський, Людвіг Вітгенштейн
Визначний твір	Naming and Necessityd[4]
Історичний період	XX століття
Конфесія	юдаїзм
Батько	Myer S. Kripked
Мати	Dorothy K. Kripked
Брати, сестри	Madeline Kripked
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма Rolf Schock Prize in Logic and Philosophyd (2001) Програма Фулбрайта
Саул Аарон Кріпке у Вікісховищі

Сол Аарон Кріпке (англ. Saul Aaron Kripke, 13 листопада 1940 — 15 вересня 2022)^[7] — американський філософ і логік. Є почесним професором Гарвардського університету, працює заслуженим професором Вищої школи та Університетського центру Міського університету Нью-Йорка. З 1960-х років став центральною фігурою таких областей як математична логіка, філософія мови, філософія математики, метафізика, епістемологія, теорія множин. Велика частина його робіт залишається неопублікованою, існує лише у вигляді аудіозаписів або у вигляді рукописів, які розповсюджуються особисто (Див. «Неопубліковані рукописи та онлайн-лекції»). Кріпке отримав премію Рольфа Шока з філософії та логіки в 2001 році. Згідно з недавнім опитуванням, Кріпке входить у десятку найважливіших філософів останніх 200 років.

Кріпке зробив значний внесок у логіку, особливо в модальну логіку, коли ще був юнаком. Що незвично для професійного філософа, Кріпке має лише академічну ступінь бакалавра, отриману ним у Гарварді. Його роботи вплинули на аналітичну філософію, найзначнішим його внеском вважається метафізичний опис модальності, що включає ідею можливих світів як вона пояснюється в системі, званій зараз семантикою Кріпке. Іншим його важливим досягненням є демонстрація того, що існують необхідні апостеріорні істини, такі як «Вода є H₂O». Також він вніс вклад у вивчення філософії Вітгенштейна, його інтерпретація була названа «Кріпкенштейн». Найбільш відомою роботою Кріпке є книга «Іменування і необхідність» (1980).

Саул Кріпке є найстаршою дитиною з трьох дітей Дороті Кріпке і рабина Майера Кріпке. Його батько був лідером Бет Ель Синагоги, єдиного консервативного згромадження в Омасі, штат Небраска. Його мати писала освітні книги для єврейських дітей. Саул і дві його сестри, Мейделін і Нетті, відвідували Початкову школу Дайдо в Омасі і Вищу центральну школу Омахи. Саул був дуже обдарованою дитиною. У віці шести років він самостійно вивчив древній єврит. До дев'яти років він прочитав всі твори Шекспіра, вивчив філософію Декарта і (працюючи абсолютно самостійно) вирішив ряд складних проблем в геометрії, алгебрі та математичному аналізі. У сімнадцять років він довів свою першу теорему про повноту модальної логіки (і опублікував цей результат коли йому було вісімнадцять років). Після закінчення вищої школи в 1958 році він поступив в Гарвардський університет, який закінчив з відзнакою і дипломом бакалавра з математики. У Кріпке немає яких-небудь інших академічних ступенів. На другому році навчання Кріпке вів курс з логіки в Массачусетському технологічному інституті.

Після закінчення університету (1962 рік) Кріпке отримав грант по Програмі Фулбрайт. У 1963 році він був включений в Гарвардське товариство стипендіатів. Потім він кілька років викладав в Гарварді, після в 1967 році перейшов в Рокфеллеровській університет в Нью-Йорку, а потім в 1977 році в Принстонський університет. У 1988 році в Гарварді він отримав нагороду Бермана за внесок в гуманітарні науки. У 2002 році Кріпке почав викладати в Вищій школі і Університетському центрі Міського університету Нью-Йорка в Манхеттені, і в 2003 році був призначений заслуженим професором. Він одружений з Маргарет Гілберт, яка теж професійно займається філософією.

Кріпке отримав почесні ступені в Університеті Небраски, Університеті Джона Хопкінса (1997), Університеті Хайфи (1998) і Університеті Пенсільванії (2005). Він є членом Американського філософського товариства. Кріпке також був обраний членом Американської академії мистецтв і наук і членом-кореспондентом Британської академії. У 2001 році він отримав премію Рольфа Шока з логіки та філософії.

Найзначніший внесок Кріпке в філософію полягає в наступному:

1. Семантика Кріпке для модальної логіки, побудована ним в ряді робіт, опублікованих ще в той час, коли Кріпке був юнаком.
2. Його лекції «Іменування і необхідність» 1970 року, прочитані в Принстонському університеті (опубліковані в 1972 і 1980 роках) значно перебудували філософію мови і, як деякі вважають, «зробили заняття метафізикою знову респектабельним».
3. Його інтерпретація філософії Вітгенштейна.
4. Його теорія істини.

Він також зробив внесок в теорію множин (див. допустимий ординал та теорія множин Кріпке-Платека).

У січні 2006 року в Вищої школи та Університетського центру Міського університету Нью-Йорка пройшла конференція, присвячена 65-річчю Сола Кріпке, на якій він прочитав лекцію «Перша особа» про значенні і референції займенника «Я».

Кріпке є строгим юдеєм. Розмірковуючи в інтерв'ю з Андреасом Саустатом про те, як його релігійні погляди вплинули на його філософію, він сказав: «Я не маю тих упереджень, які мають сьогодні багато. Я не вірю в натуралістичний погляд на світ. Моє мислення не ґрунтується на забобонах або якомусь світогляді, і я не вірю в матеріалізм»^{[джерело?]}.

• Програма Фулбрайта (1962—1963)
• Гарвардське товариство стипендіатів, Гарвардський університет (1963—1966).
• Доктор гуманітарних наук, почесний ступінь, Університет Небраски, 1977.
• Дійсний член Американська академія мистецтв і наук (1978 -).
• Член-кореспондент, Британська академія (1985 -).
• Нагорода Говарда Бермана, Принстонський університет, 1988.
• Дійсний член, Академії Scientiarum et Artium Europaea (1993 -).
• Доктор гуманітарних наук, почесний ступінь, Університет Джона Хопкінса, 1997.
• Доктор гуманітарних наук, почесний ступінь, Університет Хайфи, Ізраїль, 1998 рік.
• Дійсний член, Норвезька академія наук (2000 -).
• Премія Рольфа Шока з логіки та філософії, Шведська королівська академія наук, 2001.
• Доктор гуманітарних наук, почесний ступінь, Університет Пенсільванії, 2005.
• Дійсний член Американське філософське товариство (2005 -).

• 1980. Naming and Necessity. Cambridge, Mass.: Harvard University Press. ISBN 0-674-59845-8 and reprints 1972.
• 1982. Wittgenstein on Rules and Private Language: an Elementary Exposition. Cambridge, Mass.: Harvard University Press. ISBN 0-674-95401-7. Sets out his interpretation of Wittgenstein aka Kripkenstein.
• Forthcoming. Collected Papers, Vol. I. New York: Oxford University Press.

• 1959. «A Completeness Theorem in Modal Logic», Journal of Symbolic Logic 24(1):1-14.
• 1959. «Distinguished Constituents» (abstract), The Journal of Symbolic Logic, 24(4):323.
• 1959. «Semantical Analysis of Modal Logic» (abstract), The Journal of Symbolic Logic, 24(4):323-324.
• 1959. «The Problem of Entailment» (abstract), The Journal of Symbolic Logic, 24(4):324.
• 1962. "‘Flexible’ Predicates of Formal Number Theory, " Proceedings of the American Mathematical Society, 13(4):647-650.
• 1962. «The Undecidability of Monadic Modal Quantification Theory», Zeitschrift für Mathematische Logik und Grundlagen der Mathematik 8:113-116
• 1963. «Semantical Considerations on Modal Logic», Acta Philosophica Fennica 16:83-94
• 1963. «Semantical Analysis of Modal Logic I: Normal Modal Propositional Calculi», Zeitschrift für Mathematische Logik und Grundlagen der Mathematik 9:67-96
• 1964. «Transfinite Recursions on Admissible Ordinals, I» (abstract), The Journal of Symbolic Logic, Vol. 29, No. 3, p. 162.
• 1964. «Transfinite Recursions on Admissible Ordinals, II» (abstract), The Journal of Symbolic Logic, Vol. 29, No. 3, p. 162.
• 1964. «Admissible Ordinals and the Analytic Hierarchy» (abstract), The Journal of Symbolic Logic, Vol. 29, No. 3, p. 162.
• 1965. «Semantical Analysis of Intuitionistic Logic I», In Formal Systems and Recursive Functions, edited by M. Dummett and J. N. Crossley. Amsterdam: North-Holland Publishing Co.
• 1965. «Semantical Analysis of Modal Logic II: Non-Normal Modal Propositional Calculi», In The Theory of Models, edited by J. W. Addison, L. Henkin and A. Tarski. Amsterdam: North-Holland Publishing Co.
• 1967. Research Announcement: «Deduction-preserving ‘Recursive Isomorphisms’ between Theories» (with Marian Boykan Pour-El), Bulletin of the American Mathematical Society, 73:145-148.
• 1967. "An Extension of a Theorem of Gaifman-Hales-Solovay, " Fundamenta Mathematicae, Vol. 61, pp. 29-32.
• 1967. "Transfinite Recursion, Constructible Sets, and Analogues of Cardinals, " Summaries of Talks Prepared in Connection with the Summer Institute on Axiomatic Set Theory, American Mathematical Society, U.C.L.A., pp. IV-0-1 — IV-0-12.
• 1967. "On the Application of Boolean-Valued Models to Solutions of Problems in Boolean Algebra, " in Summaries of Talks Prepared in Connection with the Summer Institute on Axiomatic Set Theory, American Mathematical Society, U.C.L.A. (1967), pp. IV-T-1 through IV-T-7.
• 1967. «Deduction-preserving ‘Recursive Isomorphisms’ between Theories» (with Marian Boykan Pour-El), Fundamenta Mathematicae 61:141-163.
• 1971. «Identity and Necessity», In Identity and Individuation, edited by M. K. Munitz. New York: New York University Press.
• 1972 (1980). «Naming and Necessity», In Semantics of Natural Language, edited by D. Davidson and G. Harman. Dordrecht; Boston: Reidel. Sets out the causal theory of reference.
• 1975. «Outline of a Theory of Truth», Journal of Philosophy 72:690-716. Sets his theory of truth (against Alfred Tarski), where an object language can contain its own truth predicate.
• 1976. «Is There a Problem about Substitutional Quantification?», In Truth and Meaning: Essays in Semantics, edited by Gareth Evans and John McDowell. Oxford: Oxford University Press.
• 1976. "A Theory of Truth I. Preliminary Report, " abstract, Journal of Symbolic Logic, Vol. 41, No. 2, pp. 556.
• 1976. "A Theory of Truth II. Preliminary Report, " abstract, Journal of Symbolic Logic, Vol. 41, No. 2, pp. 556-557.
• 1977. «Speaker's Reference and Semantic Reference», Midwest Studies in Philosophy 2:255-276.
• 1979. «A Puzzle about Belief», In Meaning and Use, edited by A. Margalit. Dordrecht and Boston: Reidel.
• 1982. «Nonstandard Models of Peano Arithmetic» (with S. Kochen), in Logic and Algorithmics: International Symposium Held in Honor of Ernst Specker, H. Lauchli (ed.), University of Geneva: 277—295.
• 1986. "A Problem in the Theory of Reference: the Linguistic Division of Labor and the Social Character of Naming, " Philosophy and Culture (Proceedings of the XVIIth World Congress of Philosophy), Montreal, Editions Montmorency: 241—247.
• 1992. «Summary: Individual Concepts: Their Logic, Philosophy, and Some of Their Uses.» Proceedings and Addresses of the American Philosophical Association 66: 70-73
• 2005. «Russell's Notion of Scope», Mind 114:1005-1037
• 2008. "Frege's Theory of Sense and Reference: Some Exegetical Notes, " Theoria 74:181-218
• 2009. "Presupposition and Anaphora: Remarks on the formulation of the projection problem, " Linguistic Inquiry 40(3):367-386.
• 2009. "The Collapse of the Hilbert Program, " (Abstract) Bulletin of Symbolic Logic 15(2):229-231.
• (Forthcoming). "The First Person, " Collected Papers Vol. I, Oxford University Press. The videos «The First Person» and «Questions and Answers» in which the paper is based are available here.
• (Forthcoming). "Two Paradoxes of Knowledge, " Collected Papers Vol. I, Oxford University Press.
• (Forthcoming). "Nozick on Knowledge, " Collected Papers Vol. I, Oxford University Press.
• (Forthcoming). "A Puzzle about Time and Thought, " Collected Papers Vol. I, Oxford University Press.
• (Forthcoming). "Vacuous Names and Fictional Entities, " Collected Papers Vol. I, Oxford University Press.
• (Forthcoming). "Unrestricted Exportation and Some Morals for the Philosophy of Language, " Collected Papers Vol. I, Oxford University Press. Podcast of the talk available here.
• (Forthcoming). "Another Approach: The Church-Turing ‘Thesis’ as a Special Corollary of Gödel's Completeness Theorem, " in Computability: Gödel, Turing, Church, and beyond, Copeland, B. J., Posy, C., and Shagrir, O. (eds), Cambridge, Mass., MIT Press.

• 1963. «History and Idealism: the Theory of R. G. Collingwood».
• 1973. John Locke Lectures: «Reference and Existence». (Transcript available in the Philosophy Library, Oxford University)
• 1975. «Three Lectures on Truth». Princeton University. Discussed here.
• 197-. «On The Completeness and Decidability of Intuitionistic Propositional Logic».
• 1978. «Time and Identity». Seminar given at Princeton University, 1978. Several versions of this material have circulated. Some of its ideas are discussed by Ted Sider in his book Four-Dimensionalism: An Ontology of Persistence and Time
• 19- «Non-Standard Models and Godel's Theorem: A Model-Theoretic Proof of Godel's Theorem». Summary by Hilary Putnam.
• 1984. «Lessons on Functionalism and Automata». (Delivered at the International Wittgenstein Symposium, 1984. Transcribed by Roderick Chisholm.^[8]
• 198-. «A Proof of Gamma.»
• 198-. «A Note on Zabludowski's Critique of Goodman's Theory of Projection».
• 1986. «Rigid Designation and the Contingent A Priori: The Meter Stick Revisited» (Notre Dame, 1986).
• 1988/89. «Seminars on Truth». Three-semester seminar at Princeton in 1988-89, only the first two semesters have been transcribed by Jim Cain. See here.
• 19- «Semantical Analysis of Intuitionistic Logic II. Undecidability of the Monadic Fragment» (Undated manuscript).
• 19- «Semantical Analysis of Intuitionistic Logic III» (Undated manuscript).
• 1989. «No Fool's Red? Some Considerations on the Primary/Secondary Quality Distinction»(includes comments by David Velleman). University of Michigan, 1989.
• 1992. Whitehead Lectures: «Logicism, Wittgenstein, and De Re Beliefs about Natural Numbers». Delivered at Harvard University, 1992.
• 1992. «Individual Concepts: Their Logic, Philosophy, and Some of Their Uses». Transcribed by Stephen Webb.
• 1996."The Ordered Pair: A Philosophical Paradigm Revisited".
• 1996. «Elementary Recursion Theory and its Applications to Formal Systems.» Transcribed by Mario Gomez Torrente and John Barker. Index available here.
• 1999. «The Road to Gödel». (Read at Haifa University, Israel, 1999. Several transcripts exist.
• 2006. "From Church's Thesis to the First Order Algorithm Theorem, " Tel Aviv University, June 13, 2006. Video available here and abstract available here.
• 2007. «Roundtable on Externalism» (Hilary Putnam, Tyler Burge, Saul Kripke, and Michael Devitt). University College Dublin, Ireland. Podcast available here.
• 2007. «The Collapse of the Hilbert Program». Indiana University, Presidential Lecture. Video available here.
• 2008. «Mathematical Incompleteness Results in Peano Arithmetic, a Revisionist View of the Early History».

• «New Frontiers in American Philosophy» by Taylor Branch, New York Times Magazine, August 14, 1977.
• «Saul Kripke, Genius Logician.» Interview by Andreas Saugstad, February 25, 2001.
• «Celebrating CUNY's Genius Philosopher» by Gary Shapiro, The New York Sun, January 27, 2006.
• «Philosopher, 65, Lectures Not About 'What Am I?' but 'What Is I?'» by Charles McGrath, The New York Times, January 28, 2006.
• "The Best Five Books on the Philosophy of Language» by Scott Soames, October 15, 2010.

• Апріорі
• Хесус Падилія Гальвес
• Consuelo Preti (2002), On Kripke. Wadsworth. ISBN 0-534-58366-0
• Christopher Hughes (2004), Kripke : Names, Necessity, and Identity. ISBN 0-19-824107-0.
• G.W. Fitch (2005), Saul Kripke. ISBN 0-7735-2885-7.
• Martin Kusch (2006), A sceptical Guide to Meaning and Rules. Defending Kripke's Wittgenstein. Acumben: Publishing Limited.
• Arif Ahmed (2007), Saul Kripke. New York, NY; London: Continuum. ISBN 0-8264-9262-2.

• Крипке, Сол Аарон // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.