Нижньолужицькою мовою розмовляють в Нижній Лужиці на невеликій території біля Котбуса (Федеральна земля Бранденбург). Вуличні написи тут зазвичай двомовні. У Котбусі є 1 нижньолужицька гімназія, з підтримкою мови і культури. За різними даними, кількість носіїв становить від 5 до 15 тисяч осіб. Водночас кількість мовців, які активно користуються нижньолужицькою, є меншою. Нижньолужицька є мовою, що вимирає. Зокрема, про це свідчать демографічні дані, згідно з якими більшість активних носіїв нижньолужицької є літніми людьми. Молодь із практичних міркувань користується німецькою мовою. Існують спроби зберегти мову від вимирання. Серед найважливіших таких програм варто зазначити так звану «Вітай-програму», що ставить за мету розвиток нижньолужицької мови починаючи з дитячих садочків. Однак результати програми незадовільні.
Мовознавча характеристика
Нижньолужицька мова має певні відмінності з верхньолужицькою, зокрема:
Першою газетою, котра публікувала свої матеріали нижньолужицькою мовою, була Bramborski Serbski Casnik. Ці матеріали з'явились у 1848 році. Пізніше, друк було продовжено газетою Nowy Casnik. Nowy Casnik після заборони був наново заснований у 1947 році, але, передусім, як тижневий додаток газети «Нової доби». З 1954 Nowy Casnik знову виходить щотижня. Тепер Nowy Casnik є двомовним. Наклад Nowy Casnik — 1100 примірників. Також друкуються деякі книжки нижньолужицькою мовою. Для дітей є щомісяця журнал Płomje тиражем від 850.
На телебаченні з 1992 року виходить щомісячний тележурнал Łužyca. Його ведучими є поперемінно Анея Похонч та Крістіан Матеє. Кожні 3 місяці транслюється однотематична програма.
На радіо Берлін — Бранденбурґ (RBB) записуються і транслюються передачі нижньолужицькою мовою. Нижньолужицька молодіжна передача «Bubak» створюється нижньолужицькою молоддю, а потім її транслює RBB.
Приклад
«Заповіт» Т. Шевченка нижньолужицькою мовою (переклав Юрій Кох, серболужицький поет)