|
Фредерік V
Фредерік V (дан. Frederik 5., 31 березня 1723, Копенгаген — 14 січня 1766, Копенгаген) — король Данії і Норвегії з 6 серпня 1746 року. Із династії Ольденбургів. Син данського короля Крістіана VI і Софії Магдалени Бранденбург-Кульмбахської. БіографіяОтримав освіту та виховання в старому німецькому дусі. Німецька мова стала для нього, як для його батька і діда, рідною. Проте, його сходження на престол в 1746 році було зустрінуте народом із захватом і живими надіями, чому немало сприяли привабливі особисті якості короля: Фредерік відрізнявся привітністю, доступністю і життєрадісністю, в протилежність похмурому, суворому пієтистові Крістіану VI. Данський театр, закритий при Крістіані VI, знову відкрився. Після 16-річного вимушеного мовчання знову став писати знаменитий драматург Людвіг Хольберг. Поновилися в Копенгагені і італійська опера, якою довго і успішно керував Джузеппе Сарті, і французька комедія. При Фредеріці в Копенгагені була заснована Данська королівська академія витончених мистецтв. Офіційно академія була відкрита 31 березня 1754 року, в 31-й день народження короля. Була розширена свобода друку, духовна свобода сильно зросла і зміцніла. Фредерік, особисто мало впливав на загальний хід державного і громадського життя, але й не заважав його прогресу. Через пристрасть короля до алкоголю країною фактично управляли міністри, серед яких були Адам Мольтке, І. Х. Е. Бернсторф і Г. К. Шіммельманн. Вони уникали залучення Данії до воєн того часу. Країна залишилася нейтральною і в час Семирічної війни (1756—1763), незважаючи на близькість Росії і Швеції, що брали участь у війні. З ранньої юності Фредерік проявляв схильність до розпусти і пияцтва, і ці його слабкості швидко перетворилися на справжні вади, які і звели його передчасно в могилу. Популярність короля, проте, не зменшилася навіть в останні роки царювання, коли економічні умови стали украй важкими. Народ продовжував звати Фредеріка «добрим» і поблажливо дивився на його украй розбещений спосіб життя. Король помер у віці 43-х років. За словами очевидців, його останніми словами були: «Велика розрада для мене в останню годину, що я нікого ніколи навмисно не образив і ні краплі крові немає на моїх руках».[2] Фредерік похований в соборі міста Роскілле. Шлюби та діти Першою дружиною Фредеріка з 1743 року була принцеса Луїза, донька короля Великої Британії Георга II і Кароліни Ансбахської. З семи дітей двоє померли при народженні. Діти:
19 грудня 1751 року Луїза померла. У 1752 року Фредерік одружився з Юліаною Марією Брауншвейг-Люнебурзькою, дочкою Фердінанда Альберта II, герцога Брауншвейг-Люнебурга. Юліана Марія доводилася сестрою Антону Ульріху Брауншвейзькому і тіткою Івану VI. Згодом вона робила зусилля із звільнення своїх племінників і переведення їх в Данію. Від цього шлюбу народилося семеро дітей. Найвідоміший:
У Фредеріка також було п'ять незаконнонароджених дітей від Ельсе Хансен (дан. Else Hansen). Див. такожПримітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
