Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Баркентина

Баркентина
Бельгійська баркентина Mercator
Бельгійська баркентина Mercator
Типвітрильне судно
ПоходженняПівнічно-Західна Європа та Америка
Характеристики
Баркентина у Вікісховищі

Баркенти́на або шхуна-барк[1] (англ. barquentine; schooner barque) — вітрильне судно з трьома або більше щоглами; з прямим вітрильним озброєнням на фок-щоглі та косим на грот-, бізань- та будь-яких інших щоглах.

Сучасне вітрильне озброєння баркентини

План вітрильного озброєння баркентини

У той час як судно з повним оснащенням має пряме вітрильне озброєння на всіх трьох щоглах, а барк має пряме озброєння на всіх, за винятком бізань-щогли, баркентина має прямі вітрила лише на фок-щоглі[2]. Переваги меншого екіпажу, добрий хід у фордевінд і водночас здатність ходити відносно круто до вітру, перевозячи багато вантажу, зробили його популярним судном наприкінці ХІХ століття.

Сьогодні озброєння баркентини має популярність на сучасних великих і менших спортивних вітрильниках, оскільки переважання на них косих вітрил покращує їх ходові якості на гострих курсах, а пряме вітрильне озброєння на фок-щоглі забезпечує високу швидкість на великих відстанях у фордевінд, а також ефектний вигляд у порту.

Етимологія

Термін «баркентина» з'явився в XVII столітті, утворений від слова «барк» за зразком слова «бригантина» — назви двощоглового судна, що має прямі вітрила лише на передній щоглі, і, очевидно, утвореного від слова «бриг»[Note 1][3].

Історичні та сучасні приклади суден

Баркентина «Меркатор» у морі, картина Ясміни ван Гове (Остенде, Бельгія)
Польська баркентина «Іскра[pl]» на різних щоглах має пряме, гафельне і бермудське вітрильне озброєння.
  • Gazela Primeiro, 1901 року.
  • Concordia, вітрильний навчальний корабель, який перекинувся і затонув 17 лютого 2010 року.
  • Mercator 1932 року, бельгійський навчальний корабель.
  • Transit, експериментальний проєкт 1800, вітрилами якого можна було повністю керувати з палуби.
  • Peacemaker спущений на воду в 1989 році.
  • Багато менших кораблів королівського флоту кінця дев'ятнадцятого століття були оснащені як баркентини, в тому числі і канонерські човни класу Redbreast.
  • Енд'юренс, яким командував сер Ернест Шеклтон і який був роздавлений льодом у морі Ведделла під час Імперської трансантарктичної експедиції 1914—1917 років.
  • KRI Dewaruci ВМС Індонезії, спущений на воду і введений в експлуатацію в 1953 році, добре відомий корабель, який використовувався для підготовки курсантів і був посильним судном, нині плаває навколо світу і відвідує багато країн.
  • Esmeralda, вітрильний навчальний корабель ВМС Чилі.
  • City of New York, арктичний вітрильний корабель
  • Навчальні вітрильні кораблі класу «Погорія» польської побудови Pogoria, Kaliakra та Iskra[pl] .
  • Тур-Хейєрдал[4]
  • Southern Swan (Svanen), корабель 1922 року, переоснащений на баркентину з первісного озброєння шхуни. Базується в гавані Сіднея, призначається для круїзів[5].
  • Juan Sebastián Elcano (1927)
  • Spirit of New Zealand 1986 — навчальний корабель для підготовки молоді.
  • Leeuwin II, вітрильний навчальний корабель, який базується у Фрімантлі, Австралія

Коментарі

  1. ↑ Хоча насправді термін «бриг» був скороченням від «бригантина», і протягом більшої частини шістнадцятого-вісімнадцятого століть ці два терміни були синонімами.

Примітки

  1. ↑ Баркентина // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. ↑ Sailing ship rigs, an infosheet guide to classic sailing rigs. Maritime Museum of the Atlantic. Архів оригіналу за 28 December 2010. Процитовано 15 січня 2011.
  3. ↑ T F Hoad, ред. (1993). Oxford Dictionary of English Etymology. Oxford: Oxford University Press. с. 34. ISBN 978-0-19-283098-2.
  4. ↑ Thor-Heyerdahl. Segelschiff Thor Heyerdahl gemeinnützige Fördergesellschaft mbH. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 27 грудня 2012.
  5. ↑ Svanen web page. Sail Australia. Архів оригіналу за 11 березня 2013. Процитовано 22 лютого 2013.

Посилання
Kembali kehalaman sebelumnya