Юхан (2 лютого1455 — 20 лютого1513) — король Данії з 1481 до 1513 року (як король Ганс), Норвегії з 1483 до 1513 року (як король Ганс), Швеції з 1497 до 1501 року (як король Юхан II), герцог Шлезвігу та Гольштейну з 1481 до 1513 року (як герцог Йоган). Походив з Ольденбургської династії.
Життєпис
Молоді роки
Був сином Кристіана I, короля Данії, Норвегії та Швеції, й Доротеї Гогенцолерн. 1458 року Кристіан I під час засідань державних рад Норвегії та Швеції домігся обрання Югана співкоролем. Проте це була лише декларація. У 1467 Югана було оголошено спадкоємцем данського трону, що підтвердила Державна рада королівства Данія. Загалом Юган брав участь у всіх заходах, що проводив його батько. Отримав при цьому необхідний політичний, військовий досвід.
Правління
Після смерті свого батька Юган 21 травня 1481 року став королем Данії. Проте у Норвегії владу перебрала на себе Державна рада. Почалися тривалі перемовини. До того ж Швеція також не квапилася з остаточним визнанням Югана своїм королем. 13 січня 1483 року у Гальмстаді розпочалася нарада данської та норвезької рад. На відміну від цих рад шведська делегація не прибула.
18 травня 1483 р. в соборі Св. Марії в Копенгагені відбулась церемонія коронації Югана на короля Данії. Він був вимушений підписати виборну декларацію, яка розширювала права знаті у Данії та Норвегії, і тільки після цього 20 липня 1483 р. він коронувався на короля Норвегії.
Після цього Юган поставив себе за мету відновити остаточно Кальмарську унію та здолати Ганзу. 1493 року він установив союзні відносини з Московією. Водночас проводив політику на послаблення позицій регента Швеції Стена Стуре Старшого.
Для зміцнення своїх позицій на Балтиці Юган наказав побудувати могутній данській флот. Водночас намагався остаточно приєднати до Данії Шлезвіг та Гольштейн. Внаслідок цього виникли непорозуміння з його братом Фредеріком. Врешті-решт ці володіння було поділено, згідно з умовами угоди в Колундборзі.
При цьому політика на поширена свого впливу на Швецію дала свій результат — 1497 році Стен Стуре Старший зрікся регентства, а Юган коронувався на короля Швеції. 1500 року він вирішив також підкорити республіку Дітмаршен на заході Ютландії. Проте ця війна виявилася невдалою В цьому ж році данська армія зазнала нищівної поразки при Гемінгштедті, що змусило короля Югана припинити цю війну. Але невдачі у війні Данії з Дітмаршеном призвели до повстання у Швеції.
1501 року Стен Стуре Старший оголосив Швецію незалежним королівством. З цього моменту почалася війна короля Югана із Швецією. Проте усі його намагання знову стати королем Швеції виявилися марними. До того ж Швецію підтримала Ганза, особливо місто Любек. 1506 року повстала Норвегія. Проте сину Югана Кристіану вдалося його придушити. Найжорстокіші битви тривали протягом 1510—1512 років. Незважаючи на поразки на суходолі данському флоту вдалося зламати морську могутність Ганзи й змусити укласти вигідну для Данії угоду. Швеція залишилася у самотності. Новий шведський регент Стен Стуре Молодший, намагаючись виграти час, обіцяв підкоритися Юганові, проте обіцянку не виконав. Знову почалася війна.
У цей момент у 1513 році стався нещасний випадок, король Юган впав з коня, внаслідок чого 20 лютого того ж року помер у місті Ольборг.
Родина
Дружина — Христина (1461—1521), донька Ернста Ветіна, курфюрста Саксонії
Cet article est partiellement ou en totalité issu de l'article de Wikipédia en anglais intitulé " John I of Denmark " (voir la liste des auteurs) (фр.)