Бартатів

село Бартатів
Церква Святого Василія Великого
Країна	Україна
Область	Львівська
Район	Львівський
Тер. громада	Городоцька міська ОТГ
Код КАТОТТГ	UA46060070040044306
Основні дані
Засноване	1 жовтня 1442
Населення	723[1]
Площа	16,56 км²
Густота населення	43,66 осіб/км²
Поштовий індекс	81551[2]
Телефонний код	+380 3231[3]
Географічні дані
Географічні координати	49°47′59″ пн. ш. 23°49′8″ сх. д. / 49.79972° пн. ш. 23.81889° сх. д. / 49.79972; 23.81889
Середня висота над рівнем моря	284 м[4]
Водойми	річка Ставчанка
Відстань до обласного центру	17 км[5]
Відстань до районного центру	17 км[5]
Найближча залізнична станція	Мшана
Відстань до залізничної станції	6 км
Місцева влада
Адреса ради	81500, Львівська обл., Львівський р-н, м. Городок, майдан Гайдамаків, 6[1]
Карта
Бартатів
Бартатів
Мапа
Бартатів у Вікісховищі

Барта́тів — село в Україні, у Городоцькій міській об'єднаній територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 723 особи^[1].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним^[7]:

Село розташоване на річці Ставчанці, за 16 км на південний захід від районного та обласного центру міста Львова, за 13 км на північний схід від центру об'єднаної територіальної громади міста Городок та за 5 км від залізничної станції Мшана.

За кількістю елементів інфраструктури, а це 16 вулиць з 484 будинками^[9].

Вулиці:

Вперше згадується у 1433 році^[10], що може свідчити про його існування села ще в давньоруську епоху. 1 жовтня 1442 року львівський латинський архієпископ Ян Одровонж отримав дозвіл короля Владислава III на заснування міста архибіскупського Бартатева на «ґрунті» осади «Бартошова Корчма»^[11]. З 1552 року село належало Львівському римо-католицькому архієпископу, тенута Бєльського, з 1660 року — Львівському римо-католицькому архієпископу, а з 1771 року — Львівській капітулі^[12]. В радянський період у Бартатеві була розташована четверта бригада колгоспу імені Т. Шевченка^[10].

Село від 13 травня 1993 року було адміністративним центром однойменної сільської ради^[13], а 14 серпня 2020 року село увійшло складу до новоутвореної Городоцької міської об'єднаної територіальної громади^[14].

• Дерев'яна церква-каплиця Святого Василя Великого. Згідно документальних записів, до 1578 року в селі вже існувала церква. Восени 1648 року татари спалили Бартатів разом з церквою. В акті візитації парафії взимку 1741 року зазначено, що тут була дерев'яна церква святого Василія Великого. Вона була вкрита ґонтом, а дзвіниця поруч неї — соломою. Парафіян було близько 20 родин. 10 квітня 1825 року в празник Воскресіння Христового церква згоріла. Можливо паламар забув при виході з церкви погасити якусь свічку. На попелищі було знайдено лише залізні речі. Вціліла від вогню на цвинтарі дзвіниця з трьома дзвонами. Розпорядженням консисторії від 26 травня 1825 року вціліла дзвіниця була перетворена на парафіяльну каплицю, в якій ній був облаштований вівтар святого Василія Великого. У 1839 році каплиця була філіальною до оброшинської церкви. Нині церква перебуває у користуванні громади УГКЦ^[15][16];
• Церква Святого Василія Великого (ПЦУ);
• Спільне поховання Січових Стрільців П. Штогрима, І. Кулика.

• 
  Церква Святого Василія Великого
• 
  Західний фасад церкви Святого Василія Великого
• 
  Спільне поховання Січових Стрільців П. Штогрима та І. Кулика
• 
  Дзвіниця греко-католицької церкви Святого Василія

Народилися

• Сіромський Руслан Богданович (нар. 1979) — український історик, доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
• Михайло Шевчук («Юрко») — український військовик, Лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу та Срібного хреста заслуги УПА.

Пов'язані з селом

• Петро Нестеренко-Ланько (20 квітня 1983, Львів — 23 листопада 2020, Бартатів) — відомий львівський дизайнер, засновник та куратор львівського тижня моди Lviv Fashion Week (2008—2014). Загинув у ДТП (на пішохідному переході збила машина)^[17][18].

28 січня 2020 року відбулося урочисте відкриття новозбудованої амбулаторії практики сімейної медицини у селі Бартатів. Площа амбулаторії складає 200,7 м². Було виконано конструкційні будівельні роботи, проведено утеплення стін будівлі, а також проведено усі необхідні інженерні комунікації (опалення, вентиляція, каналізація, водопостачання), забезпечено пожежною та охоронною сигналізацією, облаштовано комп'ютерні та телефонні мережі. Для покращення надання медичних послуг лікарями нових амбулаторій, було закуплено та передано в користування легковий автомобіль «Renault DUSTER». Нині амбулаторія забезпечує якісними медичними послугами близько 800 мешканців сіл Бартатів та Воля-Бартатівська^[19].

• Бартатів // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 257.
• Лаба В. Бартатів. Історія села від найдавніших часів до 1939 року. — Львів, 2001. — 30 с.
• Сіромський Р. Нарис історії села Бартатів XX століття. — Львів : Тріада плюс, 2004. — 264 с.
• Сіромський Р. Бартатів: історія. — Львів : Тріада плюс, 2013. — 557 с.
• Смерека Б. Описово-статистичні джерела про заселення та адміністративно-територіальний устрій Львівської землі Руського воєводства у XVI-XVIII ст. — Київ, 2016. — 345 с.

• Комунальний заклад Бартатівської сільської ради Народний дім с. Бартатів Городоцького району Львівської області. ring.org.ua. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
• Село Бартатів, Львівська область, Львівський район, Городоцька територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 22 червня 2024.

Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.