Сен-П'єр і Мікелон — невеличка північноамериканська острівна країна, що лежить у водах Атлантичного океану на південь від острова Ньюфаундленд. Загальна площа країни 242 км² (214-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 242 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни вдвічі більша за площу території Голосіївського району міста Києва.
Назва
Офіційна назва — Сен-П'єр і Мікелон (фр.Departement de Saint-Pierre et Miquelon, Saint-Pierre et Miquelon)[2]. Назва країни походить від назви однойменних островів. Острови були відкриті 21 жовтня 1520 року португальський мореплавць Жуан Алваріш Фагундіш, який назвав їх Архіпелагом одинадцяти тисяч дів, на честь святої великомучениці Урсули та закатованих разом з нею 11 тис. невинних дів[3]. 1536 року французький мореплавець Жак Картьє дав головному острову назву Острів Святого Петра (фр.Isle Sainct Pierre) на честь християнського покровителя рибалок, апостола Святого Петра[3]. У XVI столітті регіон часто відвідували баскські рибалки. Вони назвали острів Мікелле, що баскською мовою означає Михало, імовірно, на честь Архангела Михаїла. 1579 року вперше на картах з'являються топоніми Micquetõ і Micquelle, що з плином часу еволюціонували через Miclon, Micklon в Miquelon.
Історія дослідження території
Географічне положення
Сен-П'єр і Мікелон — північноамериканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Сен-П'єр і Мікелон омивається водами Атлантичного океану[4]. На північ і схід від островів лежить канадський острів Ньюфаундленд[4]. Загальна довжина морського узбережжя 120 км[1].
Час у Сен-П'єрі і Мікелоні: UTC-3 (-5 годин різниці часу з Києвом)[6]. Літній час вводиться другої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в першу неділю листопада переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.
Територія країни складається з двох масивів суходолу, острова Сен-П'єр (25 км²) і острова Мікелон (216 км²). Останній складається з трьох геологічно окремих островів, що в наш час поєднуються піщаними перемичками — томболо. Це Гран-Мікелон (110 км²), Ланглейд (91 км²) та Ле-Кап (15 км²).
Територія Сен-П'єру і Мікелону лежить на кордоні помірного й субтропічного кліматичних поясів, у зоні взаємодії холодної (Лабрадорської) і теплої (Гольфстрім) течій, що сильно ускладнює метеорологічні умови[8]. Зона постійних штормових вітрів. Незначні сезонні амплітуди температури повітря. Прохолодна зима, можливе випадіння снігу, вологе літо з частими туманами[9].
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: цілорічні тумани і айсберги навколо островів можуть значно ускладнювати судноплавство[1].
потенційні поклади нафти в акваторії островів можуть суттєво ускладнити екологічну обстановку в країні, що не має достатньо розробленого законодавства з охорони навколишнього середовища.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Сен-П'єру і Мікелону можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
↑Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 22 December. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
(рос.)Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
(рос.)Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
(рос.)Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
