Назва країни Угорщина (угор.Magyarország; давн.-руськ.Угри; тур.Macaristan) походить від булгарсько-тюркськогоетнонімуоногури, можливо тому, що угорці (мадяри) були сусідами або союзниками імперії оногурів у VI столітті. Назва цього племінного союзу походить з давньотюркської і означає 10 племен, або 10 стріл[1][2].
Префікс -h у багатьох мовах (Hungarians, Hongrois, Hungarus тощо) був доданий пізніше. Він був перейнятий від імені напівкочового племені гунів, що деякий час жили в районі нинішньої Угорщини, і, згідно з середньовічним легендами, були предками мадярів. В історіографії і літературі угорців помилково ототожнювали з гунами аж до XIX сторіччя. Як наслідок, гунські імена Аттіла і Река досить популярні серед угорців.
Слов'яно-балтські назви угорців (давн.-руськ. (*ǫgrъ); укр.Угорщина; лит.Vengrija; біл.Вугоршчина; каш.Wędżierskô; пол.Węgry) так само походять від тюркського етноніму оногури. Той же самий корінь має топонім Югра на північному Уралі, де проживають ханти і мансі, близькі до угорців родичі в сім'ї фінно-угорських народів.
Мадяр (угор.Magyar) — самоназва угорців. В українській мові слово вживається як діалектизм або для опису стародавніх напівкочових угорських/мадярських племен[3]. Похідні назви Magyarország , а також чеськ.Maďarsko, тур.Macaristan, означають — Земля мадярів. Згідно з відомою угорською хронікою 1282 року Шимона із Кезе«Gesta Hunnorum et Hungarorum» («Дії гунів і угорців»), Мадяр, праотець всіх угорців, мав брата на ім'я Гунор (предок гунів), їх батько цар Ментор, будівельник Вавилонської вежі, якого ототожнювали з біблійнимНімродом.
Угорщина розташована в північній частині Середньодунайського басейну, замкненого на заході Альпами, на півночі, сході та південному сході — Карпатами. Більша частина території Угорщини зайнята рівнинами і горбистими ділянками.