Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Транспорт Непалу

Транспорт Непалу M:
Транспортна система Непалу (англ.)
Транспортна система Непалу (англ.)
Територія
Площа147,2 тис. км² (94-те)
Рельєфгірський
Найвища точкагора Джомолунгма (8850 м)
Повітряний
Аеропортів47 (95-те)
Наземний
Автошляхів10,8 тис. км (132-ге)
Залізниць53 км (131-ше)
Водний
Узбережжя0 км
Адміністрування
ОрганМіністерство інфраструктури та перевезень
Головаміністр Біджай Гачхадар

Транспорт Непалу представлений автомобільним , залізничним , повітряним і водним (річковим) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 147 181 км² (94-те місце у світі)[1]. Форма території країни — витягнута у широтному напрямку вздовж південних схилів Гімалаїв; максимальна дистанція з півночі на південь — 240 км, зі сходу на захід — 805 км[2][3]. Географічне положення Непалу, як і Бутану, не дозволяє контролювати будь-які важливі міжнародні транспортні шляхи[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Загальна довжина автошляхів у Непалі, станом на 2010 рік, дорівнює 10 844 км, з яких 4 952 км із твердим покриттям і 5 892 км без нього (132-ге місце у світі)[1].

Залізничний

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 53 км (131-ше місце у світі), з яких 53 км вузької 762-мм колії[1].

Повітряний

У країні, станом на 2013 рік, діє 47 аеропортів (95-те місце у світі), з них 11 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 36 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 3 (1);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 6 (6);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (29)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 4 авіапідприємства, які оперують 15 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 510,3 тис. осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 4,53 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

Непал є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 9N, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Непалу мають літерний код ІКАО, що починається з — VN[1].

Водний

Міський громадський

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство інфраструктури та перевезень. Станом на 12 вересня 2016 року міністерство в уряді Пушпи Камала Дахала очолював Біджай Гачхадар[6].

Див. також

Примітки

  1. а б в г д е ж и к л Nepal : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 22 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Дубович І. А., 2008.
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Nepal : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 22 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Англійською

Російською

  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

Kembali kehalaman sebelumnya