Транспорт Киргизстану

Транспорт Киргизстану
Транспорт Киргизстану
	Транспортна система Киргизстану (англ.)
Територія
Площа	199,9 тис. км² (87-ме)
Рельєф	гірський
Найвища точка	гора Пік Перемоги (7439 м)
Повітряний
Аеропортів	28 (122-ге)
Наземний
Автошляхів	34,0 тис. км (94-те)
Залізниць	470 км (116-те)
Водний
Узбережжя	0 км
Головний порт	Балихчі
Водних шляхів	600 км (78-ме)
Найбільше озеро	Іссик-Куль ( км²)
Трубопровідний
Трубопроводів	496 км
Адміністрування
Орган	Міністерство транспорту і зв'язку
Голова	міністр Заміербек Айдаров

Транспорт Киргизстану представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (озерним) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 199 951 км² (87-ме місце у світі)^[1]. Форма території країни — складна, витягнута у широтному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 435 км, зі сходу на захід — 935 км^[2]^[3]. Географічне положення Киргизстану дозволяє країні контролювати транспортні шляхи через гірські перевали у Центральній Азії^[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше: Автомобільний транспорт Киргизстану

Загальна довжина автошляхів в Киргизстані, станом на 2007 рік, дорівнює 34 тис. км (94-те місце у світі)^[1].

Див. також: Автошляхи Киргизстану та Номерні знаки Киргизстану

Залізничний

Докладніше: Залізничний транспорт Киргизстану

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 470 км (116-те місце у світі), з яких 470 км широкої 1520-мм колії^[1].

Повітряний

Докладніше: Цивільна авіація Киргизстану

У країні, станом на 2013 рік, діє 28 аеропортів (122-ге місце у світі), з них 18 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 10 із ґрунтовим^[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 3 (0);
від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 11 (1);
від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (1);
коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 3 (8)^[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 3 авіапідприємства, які оперують 10 повітряними суднами^[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 625 тис. осіб^[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 69,29 тис. тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)^[1].

Киргизстан є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — EX, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[5]^[1]. Аеропорти Киргизстану мають літерний код ІКАО, що починається з — UA^[1].

Див. також: Авіакомпанії Киргизстану та Аеропорти Киргизстану

Водний

Докладніше: Водний транспорт Киргизстану

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом більше за 500 тонн, 2010 року становила 600 км (78-ме місце у світі)^[1].

Головні озерні порти країни: Балихчі (Рибальське) на озері Іссик-Куль.

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів в Киргизстані, станом на 2013 рік, становила 480 км; нафтогонів — 16 км^[1].

Міський громадський

Докладніше: Міський громадський транспорт Киргизстану

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту і зв'язку. Станом на 12 серпня 2016 року міністерство в уряді Суронбея Жінбекова очолював Заміербек Айдаров^[6].

Див. також

Економіка Киргизстану

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н Kyrgyzstan : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 13 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ Атлас світу, 2005.
↑ Дубович І. А., 2008.
↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
↑ Kyrgyzstan : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 13 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-ХХІ, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.