Транспорт Нігерії

Транспорт Нігерії
Транспорт Нігерії
	Транспортна система Нігерії (англ.)
Територія
Площа	923,7 тис. км² (32-ге)
Рельєф	рівнинний
Найвища точка	гора Чаппаль-Ваді (2419 м)
Повітряний
Аеропортів	54 (88-ме)
Наземний
Автошляхів	193,2 тис. км (29-те)
Залізниць	3,8 тис. км (47-ме)
Водний
Узбережжя	853 км
Водних шляхів	8,6 тис. км (15)
Трубопровідний
Трубопроводів	12,7 тис. км
Адміністрування
Орган	Міністерство транспорту
Голова	міністр Ротімі Амечі

Транспорт Нігерії представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 923 768 км² (32-ге місце у світі)^[1]. Форма території країни — компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 1045 км, зі сходу на захід — 1290 км^[2]^[3]. Географічне положення Нігерії дозволяє країні контролювати сухопутне сполучення між країнами Західної Африки; морські транспортні шляхи між Америкою, Європою та Азією з Австралією вздовж західноафриканського узбережжя^[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше: Автомобільний транспорт Нігерії

Загальна довжина автошляхів у Нігерії, станом на 2004 рік, дорівнює 193 200 км, з яких 28 980 км із твердим покриттям і 164 220 км без нього (27-ме місце у світі)^[1].

Див. також: Автошляхи Нігерії та Номерні знаки Нігерії

Залізничний

Докладніше: Залізничний транспорт Нігерії

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 3 798 км (47-ме місце у світі), з яких 293 км стандартної 1435-мм колії, 3 505 км вузької 1067-мм колії^[1].

Повітряний

Докладніше: Цивільна авіація Нігерії

У країні, станом на 2013 рік, діє 54 аеропорти (88-ме місце у світі), з них 40 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 14 із ґрунтовим^[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 10 (0);
від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 12 (0);
від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 9 (2);
від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 6 (9);
коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 3 (3)^[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 16 авіапідприємств, які оперують 73 повітряними суднами^[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 3,2 млн осіб^[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 22,4 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)^[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 5 гелікоптерних майданчиків^[1].

Нігерія є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 5N, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[1]^[5]. Аеропорти Нігерії мають літерний код ІКАО, що починається з — DN^[1].

Див. також: Авіакомпанії Нігерії та Аеропорти Нігерії

Водний

Докладніше: Водний транспорт Нігерії

Морський

Головні морські порти країни: Бонні, Калабар, Лагос, Порт-Гаркорт. СПГ-термінали для експорту скрапленого природного газу діють у портах: Бонні.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 89 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (54-те місце у світі), з яких: суховантажів — 2, танкерів для хімічної продукції — 28, газовозів — 1, вантажно-пасажирських суден — 1, нафтових танкерів — 56, спеціалізованих танкерів — 1^[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 3 (Індії — 1, Великої Британії — 2); зареєстровані під прапорами інших країн — 33 (Багамських Островів — 2, Бермудських Островів — 11, Коморських Островів — 1, Італії — 1, Ліберії — 4, Північної Кореї — 1, Панами — 6, Сейшельських Островів — 1, невстановленої приналежності — 6)^[1].

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 8 600 км (15-те місце у світі)^[1]. Головні водні транспортні артерії країни: Нігер і її притока Бенуе.

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів у Нігерії, станом на 2013 рік, становила 4,17 тис. км; трубопроводів зрідженого газу — 164 км; нафтогонів — 4 441 км; продуктогонів — 3 940 км^[1].

Міський громадський

Докладніше: Міський громадський транспорт Нігерії

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 16 листопада 2015 року міністерство в уряді Мухаммаду Бахарі очолював Ротімі Амечі^[6].

Див. також

Економіка Нігерії

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с Nigeria : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 January. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ Атлас світу, 2005.
↑ Дубович І. А., 2008.
↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
↑ Nigeria : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 January. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

(рос.) Нигерия // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. — С. 245.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
(рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Нігерії

Карти транспортної системи Нігерії на Вікісховищі.
Карти Нігерії — Perry–Castañeda Library Map Collection.
(рос.) Добірка публікацій про Нігерію з часопису «Вокруг света».

Транспорт Економіка Авіація Автомобілі Залізниця Судноплавство Африка Нігерія

[WF-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с Nigeria : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 January. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-2] Атлас світу, 2005.

[FOOTNOTEДубович_І._А.2008-3] Дубович І. А., 2008.

[FOOTNOTEАтлас._Економічна_і_соціальна_географія_світу2010-4] Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.

[CICA-5] (англ.) Convention on International Civil Aviation.

[WL-6] Nigeria : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 January. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]