Бенедикт VII або Венедикт VII (лат. Benedictus; ? — 10 липня 983) — сто тридцять шостий папа Римський (жовтень 974 — 10 липня 983), за походженням римлянин. Був обраний папою римським кліром та містянами за протекцією Сікко, посла імператора Священної Римської імперії Оттона II. Кандидатура Бенедикта була компромісною, висунута з метою усунення антипапи Боніфація VII.
Його правління було на диво спокійним. Папа був родичем Альберіха II та пов'язаним із впливовою сім'єю Кресцентіїв. Надавав підтримку монастирям. У березні 981 року головував на синоді, на якому було заборонено симонію.
