Як папа Урбан відзначався підтриманням суворої дисципліни, боровся з помпезністю та показним багатством кардиналів, впровадив обґрунтовані реформи здійснення правосуддя та помірковано підтримував просвітницбку діяльність церкви. Він заснував університет в Угорщині. В Тулузі запобіг закриттю музичного університету, в Монпельє відновив медичну школу та заснував Коледж святого Бенуа, храм якого став кафедральним і був прикрашений багатьма творами мистецтва. Підтримував понад 1000 студентів, надаючи їм кошти для харчування та проживання.
Його правління відзначилось однією з останніх спроб проведення хрестового походу, який полягав у експедиції короля Кіпру Петра I, який захопив Александрію 11 жовтня 1365 року, після чого швидко залишив її. Урбан намагвся організувати інший похід проти Османської імперії, щоб відвоювати Александрію. Він послав багато місій до Боснії, Литви, Болгарії та Китаю.
Великою заслугою Урбана V були його зусилля перенести Святий Престол до Італії та подолати могутніх противників, які панували в Римі. У 1363 році він відлучив від церквиБернабо Вісконті, останнього великого представника гібелінів у Північній Італії, який окупував папське місто Болонью та протистояв війську кардинала Альборноса, папського вікарія в Італії. Урбан проголосив хрестовий похід проти Вісконті та його родичів, звинуватив його у пограбуванні церковного майна, проте наступного року був змушений примиритись з ним. За посередництва імператора Карла IV (1346–78) він скасував покарання та отримав Болонью, сплативши великий викуп.