Населення Ватикану

Населення Ватикану
Населення Ватикану
	Ріст чисельності населення країни
Чисельність	1,0 тис. осіб
Густота	1818,2 особи/км²
Природний рух
Природний приріст	0 %
Етнічні групи
Нація	-
Найбільший етнос	італійці
Мови
Також у побуті	італійська, латина, французька

Населення Ватикану. Чисельність населення країни 2020 року становила 849 осіб (236-те місце у світі)^[1]. Чисельність населення Ватикану стабільно зменшується, природний приріст — 0 % (195-те місце у світі) .

Природний рух

Відтворення

Природний приріст населення в країні 2014 року становив 0 % (195-те місце у світі)^[1].

Вікова структура

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 1818,2 особи/км² (6-те місце у світі)^[1].

Урбанізація

Ватикан являє собою місто-державу, рівень урбанізованості становить 100 % населення країни (станом на 2015 рік)^[1].

Міграції

Ватикан є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)^[2].

Расово-етнічний склад

Докладніше: Народи Ватикану

Головний етнос країни: італійці. Згідно з угодою між Ватиканом і Італією, якщо людина перестає бути громадянином Ватикану і не має будь-якого іншого громадянства, то вона стає громадянином Італії.

Українська діаспора

Докладніше: Українці Ватикану

Мови

Мови Ватикану (2012 рік)^[1]
Мова:			Відсоток:
італійська			%
латина			%
французька			%

Докладніше: Мови Ватикану

Офіційна мова^[3] — не визначена, у побуті й письмовому діловодстві використовуються італійська, латина, французька, інші мови.

Релігія

Докладніше: Римо-католицька церква

Єдина державна релігія в країні — римо-католицтво^[1].

Освіта

Докладніше: Освіта у Ватикані

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок.

Дані про державні витрати на освіту у відношенні до ВВП країни, станом на 2015 рік, відсутні.

Охорона здоров'я

Докладніше: Охорона здоров'я у Ватикані

Захворювання

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні^[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні^[1].

Соціально-економічне становище

У країні відсутнє населення, що перебуває за межею бідності. Станом на 2016 рік, уся країна електрифікована^[1]. Потенційний рівень проникнення інтернет-технологій 100%.

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,89 тис. осіб (226-те місце у світі)^[1]. Економічно активне населення держави виконує функції сановників, священників, монахинь, охоронців і обслуговчого персоналу, 3 тис. щоденних працівників мешкають за межами держави^[1].

Гендерний стан

Демографічні дослідження

Демографічні дослідження в країні не ведуться.

Переписи

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Vatican City : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.

Література

Українською

Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

(рос.) Ватикан // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
(рос.) Ватикан // Страны и народы. Зарубежная Европа. Южная Европа / Редкол. : В. П. Максаковский, С. А. Токарев (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1983. — 285 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
(рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
(рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Ватикану

World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
Global Health Observatory. Italy : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Італії.
At a glance: Italy. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей Італії.
Italy. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Італії від Світового банку (ВБ).
Italy. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Італії від Міжнародної організації праці.
United Nations Development Programme in EU‎ : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.

Географія Європа Ватикан Соціологія Етнологія Медицина Освіта Релігія

[WF-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Vatican City : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.

[IOM-2] International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.

[Державна-3] Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.

[1]

[2]

[3]