Населення Суринаму

Населення Суринаму
Ріст чисельності населення країни
Чисельність	579,6 тис. осіб
Густота	3,5 особи/км²
Коефіцієнт міграції	0,56 ‰
Природний рух
Природний приріст	▲1,08 %
Народжуваність	16,34 ‰
Фертильність	1,97 дітей на 1 жінку
Смертність	6,13 ‰
Смертність немовлят	26,17 ‰
Вікова структура
• до 14 років	25,66 %
• 15–64 років	68,59 %
• старіші за 65 років	5,75 %
Середня тривалість життя	71,97 року
• чоловіків	69,57 року
• жінок	74,48 року
Статева структура
загалом	1,01 чол./жін.
при народженні	1,05 чол./жін.
до 15 років	1,04 чол./жін.
15–64 років	1,04 чол./жін.
після 65 років	0,76 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	суринамці
Найбільший етнос	гіндустанці
Нацменшини	креоли, яванці, марони
Мови
Офіційна	голландська
Також у побуті	англійська

Населення Суринаму. Чисельність населення країни 2015 року становила 579,6 тис. осіб (171-ше місце у світі)^[1]. Чисельність суринамців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 16,34 ‰ (117-те місце у світі), смертність — 6,13 ‰ (157-ме місце у світі), природний приріст — 1,08 % (113-те місце у світі) .

Народжуваність в Суринамі, станом на 2015 рік, дорівнює 16,34 ‰ (117-те місце у світі)^[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,97 дитини на одну жінку (126-те місце у світі)^[1]. Рівень застосування контрацепції 47,6 % (станом на 2010 рік)^[1].

Смертність в Суринамі 2015 року становила 6,13 ‰ (157-ме місце у світі)^[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,08 % (113-те місце у світі)^[1].

Середній вік населення Суринаму становить 29,5 року (120-те місце у світі): для чоловіків — 29,1, для жінок — 29,9 року^[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 71,97 року (146-те місце у світі), для чоловіків — 69,57 року, для жінок — 74,48 року^[1].

Вікова структура населення Суринаму, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

• діти віком до 14 років — 25,66 % (75 791 чоловік, 72 934 жінки);
• молодь віком 15—24 роки — 17,48 % (51 657 чоловіків, 49 661 жінка);
• дорослі віком 25—54 роки — 44,3 % (130 726 чоловіків, 126 048 жінок);
• особи передпохилого віку (55—64 роки) — 6,81 % (19 291 чоловік, 20 198 жінок);
• особи похилого віку (65 років і старіші) — 5,75 % (14 395 чоловіків, 18 931 жінка)^[1].

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,2; коефіцієнт розлучуваності — 1,3; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 31 (дані за 2007 рік)^[2][3].

Густота населення країни 2015 року становила 3,5 особи/км² (234-те місце у світі)^[1]. Населення країни концентрується в північній узбережній смузі, інша частина країни майже ненаселена.

Суринам високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 66 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,78 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)^[1].

Головні міста держави: Парамарибо (столиця) — 234,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)^[1].

п о р Найбільші міста Суринаму Suriname — Largest Cities
	№	Назва	Округ	Населення
Парамарибо Лелідорп	1	Парамарибо	Парамарибо	223 757	Ньїв-Ніккері Мунго
	2	Лелідорп	Ваніка	18 223
	3	Ньїв-Ніккері	Ніккері	13 143
	4	Мунго	Маровейне	7 074
	5	Ньїв-Амстердам	Коммевейне	4 935
	6	Марієнбург	Коммевейне	4 427
	7	Вагенінген	Ніккері	4 145
	8	Албіна	Маровейне	3 985
	9	Гронінген	Сарамакка	3 216
	10	Брауншвег	Брокопондо	2 696

Річний рівень імміграції 2015 року становив 0,56 ‰ (70-те місце у світі)^[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Суринам є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)^[4].

Головні етноси країни: гіндустанці (східні індійці) — 37 %, креоли — 31 %, яванці — 15 %, марони (нащадки колишніх темношкірих рабів) — 10 %, індіанці — 2 %, китайці — 2 %, білі — 1 %, інші — 2 % населення^[1].

Офіційна мова^[5]: голландська. Інші поширені мови: англійська — дуже поширена, сранан-тонго (такі-такі), карибський гіндустані, яванська.

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: індуїзм — 27,4 %, протестантизм — 25,2 % (переважно моравські брати), римо-католицтво — 22,8 %, іслам — 19,6 %, місцеві вірування — 5 % (станом на 2015 рік)^[1].

Рівень письменності 2015 року становив 95,6 % дорослого населення (віком від 15 років): 96,1 % — серед чоловіків, 95 % — серед жінок^[1]. Дані про державні витрати на освіту у відношенні до ВВП країни, станом на 2015 рік, відсутні.

Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,1 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)^[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,7 % ВВП країни (115-те місце у світі)^[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 26,17 ‰ (68-ме місце у світі); хлопчиків — 30,48 ‰, дівчаток — 21,65 ‰^[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 155 випадків на 100 тис. народжень (63-тє місце у світі)^[1].

Суринам входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге, малярія. Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності^[1].

2014 року зареєстровано 3,8 тис. хворих на СНІД (110-те місце у світі), це 1,02 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (47-ме місце у світі)^[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 200 осіб (100-те місце у світі)^[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 26,1 % (60-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 5,8 % (оцінка на 2010 рік)^[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 98,1 % населення в містах і 88,4 % у сільській місцевості; загалом 94,8 % населення країни^[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 88,4 %, у сільській місцевості — 61,4 %, загалом по країні — 79,2 % (станом на 2015 рік)^[1]. Споживання прісної води, станом на 2006 рік, дорівнює 0,67 км³ на рік, або 1,396 тонни на одного мешканця на рік: з яких 6 % припадає на побутові, 4 % — на промислові, 90 % — на сільськогосподарські потреби^[1].

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 50,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 40,4 %; частка осіб похилого віку — 10,4 %, або 9,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера^[1]. Загалом ці показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2002 року перебувало 70 % населення країни^[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні^[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж^[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 248 тис. унікальних інтернет-користувачів (154-те місце у світі), що становило 42,8 % загальної кількості населення країни^[1].

Загальні трудові ресурси 2007 року становили 165,6 тис. осіб (177-ме місце у світі)^[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 11,2 %; промисловість і будівництво — 19,5 %; сфера послуг — 69,3 % (2010)^[1]. 6,09 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (6 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці^[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 8,9 % працездатного населення, 2013 року — 8,5 % (105-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 15,3 %, серед юнаків — 11,6 %, серед дівчат — 21,7 % (51-ше місце у світі)^[1].

Перевалочний пункт для південноамериканських наркотиків, що прямують на європейський ринок через Бразилію і Нідерланди; перевалочний пункт зброї для наркоділків^[1].

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Суринаму докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна перебуває у списку спостереження другого рівня^[6][7].

• 
  Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
• 
  Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

• при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 25—54 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 55—64 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці за 64 роки — 0,76 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої^[1].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

• .

• Населення Землі
• Населення Південної Америки

• Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
• Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
• Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
• Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
• Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
• Кузик С. П., Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн Америки : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 299 с. — ISBN 966-613-026-2.
• Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
• Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
• Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

• (рос.) Суринам // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — С. Суринам.
• (рос.) Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. К-Я. — 656 с.
• (рос.) Суринам // Страны и народы. Америка. Южная Америка / Редкол. : В. В. Вольский (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1983. — 285 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
• (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
• (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
• (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
• (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Суринаму

• World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
• Global Health Observatory. Suriname : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Суринаму.
• Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
• At a glance: Suriname. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей в Суринаму.
• Suriname. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Суринаму від Світового банку (ВБ).
• Suriname. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Суринаму від Міжнародної організації праці.
• United Nations Development Programme in Suriname : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
• United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
• World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.