Населення Марокко
Населення Марокко. Чисельність населення країни 2015 року становила 33,322 млн осіб (40-ве місце у світі)[1]. Чисельність марроканців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 18,2 ‰ (101-ше місце у світі), смертність — 4,81 ‰ (194-те місце у світі), природний приріст — 1 % (117-те місце у світі) . Природний рухВідтворенняНароджуваність у Марокко, станом на 2015 рік, дорівнює 18,2 ‰ (101-ше місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,13 дитини на одну жінку (104-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 67,4 % (станом на 2011 рік)[1]. Смертність в Марокко 2015 року становила 4,81 ‰ (194-те місце у світі)[1]. Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1 % (117-те місце у світі)[1]. Вікова структураСередній вік населення Марокко становить 28,9 року (125-те місце у світі): для чоловіків — 28,3, для жінок — 29,5 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 76,71 року (79-те місце у світі), для чоловіків — 73,64 року, для жінок — 79,94 року[1]. Вікова структура населення Марокко, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Шлюбність — розлучуваністьСередній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 34,3 року, жінки — 29,8 року, загалом — 32,1 року (дані за 1997 рік)[2]. РозселенняГустота населення країни 2015 року становила 77 осіб/км² (133-тє місце у світі)[1]. УрбанізаціяМарокко високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 60,2 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,26 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Головні міста держави: Касабланка — 3,515 млн осіб, Рабат (столиця) — 1,967 млн осіб, Фес — 1,172 млн осіб, Марракеш — 1,134 млн осіб, Танжер — 982,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].
МіграціїРічний рівень еміграції 2015 року становив 3,36 ‰ (185-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Марокко є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3]. Расово-етнічний складГоловні етноси країни: араби, бербери — 99 %, інші — 1 % населення[1]. Українська діаспораМовиОфіційні мови[4]: арабська, берберська (тамазігх, ташелхіт, тарифіт), французька. РелігіїГоловні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 99 % (сунізм, державна релігія; шиїти — 0,1 %), інші — 1 % (християнство, юдаїзм 6 тис., бахаїзм) (станом на 2010 рік)[1]. ОсвітаРівень письменності 2015 року становив 68,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 78,6 % — серед чоловіків, 58,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 5,3 % ВВП країни, станом на 2009 рік (59-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 12 років, для хлопців — до 13 років, для дівчат — до 12 років (станом на 2012 рік). Середня і професійнаВищаОхорона здоров'яЗабезпеченість лікарями в країні на рівні 0,62 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,9 % ВВП країни (101-ше місце у світі)[1]. Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 23,6 ‰ (75-те місце у світі); хлопчиків — 27,92 ‰, дівчаток — 19,05 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 121 випадків на 100 тис. народжень (70-те місце у світі)[1]. Марокко входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO). Захворювання2014 року зареєстровано 28,7 тис. хворих на СНІД (73-тє місце в світі), це 0,14 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (107-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 1,1 тис. осіб (65-те місце у світі)[1]. Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 21,7 % (114-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 3,1 % (оцінка на 2011 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань. СанітаріяДоступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 98,7 % населення в містах і 65,3 % в сільській місцевості; загалом 85,4 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 84,1 %, в сільській місцевості — 65,5 %, загалом по країні — 76,7 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 12,61 км³ на рік, або 428,1 тонни на одного мешканця на рік: з яких 12 % припадає на побутові, 4 % — на промислові, 84 % — на сільськогосподарські потреби[1]. Соціально-економічне становищеСпіввідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 50,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 40,9 %; частка осіб похилого віку — 9,3 %, або 10,8 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2007 року перебувало 15 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,7 %, верхній дециль — 33,2 % (станом на 2007 рік)[1]. Станом на 2013 рік, в країні 400 тис. осіб не має доступу до електромереж; 98,9 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 97,4 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 19,021 млн унікальних інтернет-користувачів (29-те місце у світі), що становило 57,1 % загальної кількості населення країни[1]. Трудові ресурсиЗагальні трудові ресурси 2015 року становили 12,27 млн осіб (46-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 39,1 %; промисловість і будівництво — 20,3 %; сфера послуг — 40,5 % (станом на 2014 рік)[1]. 500,96 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (8 % загальної кількості) 2007 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 9,7 % працездатного населення, 2014 року — 9,9 % (114-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 20 %, серед юнаків — 20,3 %, серед дівчат — 19,1 % (60-те місце у світі)[1]. КриміналНаркотикиОдин з найбільший світових виробників гашишу, який переважно спрямовується на ринки Західної Європи; транзитна країна для наркотрафіку кокаїну з Південної Америки до Західної Європи; значний споживач марихуани[1]. Торгівля людьмиЗгідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Марокко докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не повною мірою, країна перебуває у списку спостереження другого рівня[5][6].
Гендерний станСтатеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
ПереписиДив. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Російською
Посилання
|